Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Держпрацi в Одеськiй областi розповідає наступне.
Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, що визначено ч. 1 ст. 34 КЗпП.
Чинним законодавством не передбачено обмеження введення простою на одному або кількох посад одного працівника, зазначене повинно бути обумовлене обставинами, визначеними у ч. 1 ст. 34 КЗпП.
На час простою не з вини працівника оформлюється акт простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи) та наказ власника або уповноваженого ним органу. Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі (така позиція викладена у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2007 р. №257/06/187-07 «Щодо організації роботи під час простою на підприємстві»).
Зокрема, наголошуємо, що порядок оплати часу простою визначений у ст. 113 КЗпП.
