12 травня 2022 року у ВРУ прийнято в цілому урядовий законопроєкт №5266 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників". Про це повідомила прес-служба ВРУ.
Поки що остаточний текст закону відсутній. Законопроєктом пропонувалося:
1. передбачити можливість укладення колективного договору фізичними особами, які використовують найману працю, поширення дії положень галузевої угоди на всіх роботодавців галузі;
2. встановити обов’язок роботодавця ознайомлювати працівника з текстом колективного договору, змінами і доповненнями до нього, обов’язок сторін забезпечити безперешкодний доступ до тексту договору, можливість його копіювання, обов’язок сторін колективної угоди інформувати про її укладення та внесення до неї змін безпосередньо заінтересованих у цьому суб’єктів;
3. встановити штраф за ненадання інформації працівнику про укладення колективного договору та внесення до нього змін у розмірі до 10 н.м.д.г. (170 грн) та дисциплінарну відповідальність;
4. встановити строк дії умов колективного договору не менше року в разі реорганізації, зміни власника юридичної особи, відокремленого структурного підрозділу юридичної особи. Колективний договір зберігає чинність протягом усього строку проведення ліквідації роботодавця;
5. привести норми національного законодавства у відповідність із міжнародним в частині ведення переговорів на добровільній основі;
6. встановити зобов’язання для роботодавців надавати повідомлення щодо запланованого масового звільнення профспілковому представнику;
7. посилити відповідальність за порушення порядку повідомлення роботодавцем профспілок про масове звільнення;
8. уточнити, що масовим вивільненням з ініціативи роботодавця є протягом одного місяця:
- вивільнення 10 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 20 до 100;
- вивільнення 10 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 101 до 300;
- вивільнення 30 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 301 до 1000;
- вивільнення 3 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 1001 і більше.
Крім цього, у чинне законодавство включаються норми, зокрема щодо недопущення дискримінації в оголошеннях з працевлаштування, а також надання права особам, що зазнали дискримінації звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зокрема, забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу) висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сексуальної орієнтації, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших громадських об’єднаннях, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання
Також забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з підстав, не передбачених законом.
Прийняття Закону сприятиме приведенню вітчизняного законодавства у відповідність до законодавства ЄС, практики Міжнародної організації праці та матиме позитивний вплив на ринкове середовище.
Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
***