ЮРЛІГА розповідає, що орган виконавчої влади не уповноважений і не вправі змінювати перелік складових грошового забезпечення, які встановлені ст. 43 Закону №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Наявність у Кабміну права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати (ст. 51, 52, 55, 63 цього Закону).
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, переглянувши в касаційному порядку справу №826/3858/18 за позовом особи, яка отримує пенсію відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до Кабміну.
Позивач просив визнати протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови Кабміну №103 та зміни до п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій і додатка 2 до нього, оскільки всупереч Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» цими нормативними актами для обрахунку розміру пенсійного забезпечення не враховано щомісячних додаткових видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців (надбавки, доплати, підвищення та премії), безпідставно встановлено поетапність виплати підвищення до пенсії.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позов задоволено. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що пункти 1, 2 постанови КМУ №103 та зміни до п. 5 зазначеного Порядку і додатка 2 до нього є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Верховний Суд роз'яснив, що норма ст. 43 Закону №2262-XII міститься в розд. V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
До повноважень Кабміну не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій (ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII), саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабміном.
Зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.
Також Верховний Суд вказав на відсутність у відповідача права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії. У п. 2 спірної постанови КМУ №103 передбачено, що виплату перерахованих підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах:
- з 1 січня 2018 року – 50%;
- з 1 січня по 31 грудня 2019 року – 75%;
- з 1 січня 2020 року – 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Суд вважає це обмеженням виплат перерахованих сум підвищених пенсій, які є власністю осіб, котрим така пенсія нарахована.
Абзац 3 ст. 1-1 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабміну.
Верховний Суд вказав, що оскаржувані пункти постанови Кабміну №103 всупереч вимогам ч. 3 ст. 1-1, ст. 43, ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців.