.jpg)
Роботодавці звернулися до керівництва країни щодо представлених наразі двох законопроектів, якими пропонується введення в Україні другого (загальнообов’язкового накопичувального) рівня системи пенсійного забезпечення - №2683 та №4408. Розповідає ФРУ.
Обидва проекти пропонують значне необґрунтоване збільшення навантаження на фонд оплати праці та розміщення коштів, зібраних в рамках реформи, на накопичувальних рахунках у недержавних пенсійних фондах.
Одним з ключових недоліків впровадження обох законопроектів є відсутність необхідних початкових умов успіху для введення загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи: макроекономічної стабільності, зрілості фінансового ринку, помірної заборгованості, сильних регуляторів і низької корупції. Сучасна Україна, на жаль, не відповідає жодному з наведених критеріїв. Таким чином, ці законопроекти гарантовано не досягнуть задекларованої мети. Вони просто ляжуть додатковим тягарем на плечі бізнесу, який і так потерпає в умовах кризи, і стримуватимуть зростання зарплат та інших соціальних гарантій для працівників.
У разі прийняття законопроекту №2683 додаткові витрати роботодавців складуть близько 50 млрд грн на рік, по законопроекту №4408 - близько 3 млрд грн. на рік.
Вітчизняний бізнес добре розуміє специфіку, вартість для Державного бюджету України та ціну зволікання із вирішенням проблемних питань пенсійного забезпечення. І ми готові максимально сприяти органам влади своєю експертною та іншою ресурсною підтримкою. При цьому звертаємо увагу, що бізнес об'єктивно не може бути фінансовим джерелом реалізації зазначених ініціатив.
Законопроектами не передбачено дієвих механізмів захисту пенсійних коштів з боку можливих шахрайських дій недержавних пенсійних фондів. Запропоновані моделі не гарантують збереження та захисту від інфляційного знецінення пенсійних накопичень до настання періоду їх виплат через кілька десятків років.
Незрозумілими залишаються механізми, які забезпечать зростання накопичень. Згідно з законопроектом №2683, сукупна сума стягнень на пенсійні рахунки складе у більшості випадків 3%. Це означає, що накопичення будуть знецінюватися швидше, ніж назбирається значна сума. Зважаючи, що тільки за поточний рік гривня обвалилася до долара на 20%, необхідні дієві інвестиційні механізми для примноження коштів, однак жоден конкретний механізм проєктами не передбачений.
Перш ніж запроваджувати другий рівень системи пенсійного забезпечення, держава повинна подбати про гарантії для пенсійних накопичень. Інакше серед суб’єктів другого рівня, які відчайдушно лобіють пенсійну реформу, можуть з’явитися недобросовісні гравці. Як наслідок, працівники цілком чи частково втратять накопичені на пенсію кошти, і ця ідея буде дискредитована в очах українців назавжди.
Вищезазначені пункти викликають численні перестороги і у міжнародних партнерів України - зокрема, у МВФ, Міжнародної організації праці, Світового банку, USAID та інших. Експертні організації констатують, що непродумане введення другого рівня пенсійної системи в Україні є вкрай ризикованим, і багато країн світу, які пішли цим шляхом, були змушені від цієї реформи з часом відмовитись.
Тож вважаємо, що законопроекти №2683 та №4408 потребують суттєвого доопрацювання, зокрема із залученням експертизи провідних світових фахівців. Наразі ж закликаємо утриматись від їх подальшого просування у Верховній Раді до усунення усіх перелічених вище недоліків та зауважень.
На нашу думку, в поточних умовах більш важливим за впровадження другого рівня пенсійного забезпечення є створення умов для відновлення економічного зростання та формування системи стимулів для детінізації доходів громадян, що дозволить без додаткового фінансового навантаження на бізнес та Держбюджет збільшити надходження до Пенсійного фонду, тим самим покращити ситуацію із забезпеченням українських пенсіонерів.