- Чи буде порушенням, якщо кошти здадуть до банку наступного дня?
- Чи можна передати кошти з однієї точки на іншу, де буде інкасація?
- Чи можна уникнути штрафу, якщо видати понадлімітні кошти під звіт?
- Чи поширюється обмеження за розміром готівкових розрахунків на видану під звіт суму?
- Чи можна невикористаний залишок готівки повернути до каси іншої торговельної точки?
Чи буде порушенням, якщо кошти здадуть до банку наступного дня?
Ні, порушення не буде.
Підстава – п. 54 Положення №148, згідно з яким готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку й одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи/підприємства.
Однак якщо і наступного дня готівка не буде здана до банку, то підприємству треба буде вирішувати проблему переліміту.
Чи можна передати кошти з однієї точки на іншу, де буде інкасація?
Відповідно до п. 15 Положення №148 підприємство (установа) може здавати виручку для її зарахування на власні рахунки. А відокремлені підрозділи підприємств (установ) мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юросіб або банку чи небанківської установи для її переказу і зарахування на банківські рахунки юросіб.
За буквального розуміння цієї норми, у юрособи є тільки один варіант - здавати виручку до банку. Відокремлений підрозділ може здавати виручку ще і до каси юрособи і не може здавати до каси іншого відокремленого підрозділу.
Припускаємо, що під час перевірки податкова може дотримуватися саме такого буквального розуміння. Тому краще запастися власною індивідуальною податковою консультацією.
Але, на наш погляд, заборони з передачі готівки до іншого підрозділу не встановлено.
- По-перше, прямої заборони у Положенні №148 немає. А все, що не заборонено, то дозволено.
- По-друге, особливості оприбуткування готівки підприємство встановлює у внутрішньому Порядку, який згідно з п. 12 Положення №148 підприємство розробляє та затверджує самостійно. Отже, зазначену можливість можна передбачити в такому Порядку, і це буде цілком законно.
- По-третє, в п. 15 Положення №148 сказано про можливість здавати виручку до кас підприємства, тобто до всіх наявних на підприємстві кас, а не до однієї основної каси. Усі каси відокремлених підрозділів є в тому числі касами підприємства. Тому, якщо готівка передається з одного відокремленого підрозділу до іншого, можна сказати, що вона передається до однієї з кас підприємства. Отже, норми п. 15 Положення №148 у цьому разі не порушуються.
Що буває за переліміт залишку коштів у 2026 році? Та чи є штраф?
Як роз'яснюють податківці, нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами наразі не передбачено фінансової відповідальності (фінансових санкцій) безпосередньо за перевищення встановлених лімітів у касах підприємства.
Проте розслаблятися не варто. За порушення термінів здавання готівкової виручки, що призводить до перевищення ліміту, передбачено адміністративний штраф за ст. 164-4 КУпАП. Він накладається на посадових осіб, відповідальних за здавання виторгу, і становить від 17 до 88 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 289 до 1496 грн). За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, штраф становитиме вже від 43 до 175 н.м.д.г. (від 731 до 2975 грн).
Чи можна уникнути штрафу, якщо видати понадлімітні кошти під звіт?
Зі змісту п. 54 Положення №148 випливає, що понадлімітні кошти можна не пізніше наступного робочого дня банку здати не до банку, а видати для використання підприємством.
Те саме підтверджується нормою п. 5 Положення №148: суб’єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою та з фізсобами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними з банків.
Зокрема, це дозволяє виплачувати зарплату працівникам, не отримуючи для цього кошти з банку, а просто з готівкової виручки в касі. Проте виплата зарплати буває не щодня, а за певним графіком (як правило, двічі на місяць). Можна видати ці кошти як аванс на відрядження. Проте і відрядження бувають не щодня.
Як уникнути переліміту в інші дні? Наприклад, можна готівкові кошти видати під звіт на виконання цивільно-правових дій (наприклад, придбання товарно-матеріальних цінностей).
Згідно з п. 19 Положення №148 готівка видається під звіт:
- на закупівлю сільгосппродукції та заготівлю вторинної сировини – на строк не більше ніж 10 робочих днів;
- на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів – на строк не більше ніж 30 робочих днів з дня видачі готівки під звіт;
- на решту виробничих (господарських) потреб – на строк не більше ніж два робочі дні, включаючи день отримання готівки під звіт.
Отже, наприклад, видаючи готівку під звіт на інші господарські потреби сьогодні (робочий день), працівник має використати її в межах установленого строку – не більше ніж протягом двох робочих днів, включаючи день отримання.
Невикористану суму готівки підзвітна особа зобов’язана повернути до каси підприємства або зарахувати на банківський рахунок підприємства не пізніше граничного строку, визначеного ПКУ (зокрема пп. 170.9.3 ПКУ, тобто до закінчення місяця, що настає за місяцем завершення відповідної господарської операції), з урахуванням більш стислих строків, встановлених внутрішніми документами підприємства (наприклад, «не пізніше наступного робочого дня»).
Складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (авансового звіту), є обов’язковим лише у випадках, прямо визначених пп. 170.9.4 ПКУ; в інших випадках працівник подає належні підтвердні документи та повертає невикористані (або надміру витрачені) кошти без обов’язкового складання такого Звіту.
Читайте також:
Чи поширюється обмеження за розміром готівкових розрахунків на видану під звіт суму?
Відповідно до п. 6 Положення №148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
- між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно;
- з фізособами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.
Тобто тут ідеться про розрахунки між суб’єктом господарювання та іншим суб’єктом господарювання або між суб’єктом господарювання та фізособою.
Якщо кошти з каси передаються під звіт працівникові підприємства, то це є внутрішнім розрахунком у межах одного суб’єкта господарювання. Адже фізособа, яка отримала готівку, отримує кошти як представник підприємства.
Тому, на наш погляд, зазначене обмеження не поширюється на готівку, яка видається під звіт. Така сама думка наведена в ІПК ДПСУ від 03.07.2020 №2688/6/99-00-07-05-01-06/ІПК.
Зверніть увагу!
На нашу думку, під звіт можна видати й 1 млн грн готівки тощо. І це не буде порушенням!
Щоправда, наприкінці ІПК зазначено: ДПС пропонує звернутися до НБУ як до розробника Положення №148 за роз’ясненням з порушених питань.
Тобто ДПСУ не впевнена стовідсотково у такому висновку. Тож і ми скажемо те саме – остаточну відповідь має надати НБУ.
Колись НБУ в листі від 22.05.2018 №50-0007/28247 «Щодо обмежень готівкових розрахунків» вже зазначив таке:
«установлені Національним банком України вимоги поширюються на розрахунки за правочинами за участі суб’єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на видачу та повернення коштів під звіт, фінансової допомоги, виплати, пов’язані з оплатою праці».
Проте зазначений лист менш ніж через рік був відкликаний НБУ листом від 23.04.2019 №50-0006/22079 «Про визнання листів такими, що втратили актуальність».
Оскільки НБУ сам скасував цей лист, можна зробити цілком оптимістичний висновок: він передумав і наразі не визнає поширення готівкових обмежень на операції з видачі та повернення коштів під звіт. Нових роз'яснень, які б свідчили про протилежне, з того часу не з'явилося. Отже, видача готівки працівникам під звіт є внутрішньою операцією підприємства і не підпадає під загальні обмеження готівкових розрахунків (10 000 та 50 000 грн).
Проте пам'ятайте!
У будь-якому разі підзвітна особа під час розрахунків отриманою під звіт готівкою з іншими суб'єктами господарювання чи фізособами вже має суворо дотримуватися наведених готівкових обмежень.
Чи можна невикористаний залишок готівки повернути до каси іншої торговельної точки?
Положення №148 не містить заборони на такі операції. Тому, на наш погляд, це допустимо. Але для уникнення непорозумінь доречно таку можливість передбачити Порядком оприбуткування готівки в касі підприємства, який згідно з п. 12 Положення №148 підприємство розробляє та затверджує внутрішнім документом.
