На сервіс «Інтерактивний інспектор» Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці звернувся представник малого бізнесу із запитанням: «Чи обов’язкове укладання колективного договору на підприємстві в умовах воєнного стану?». Інспектором праці було надано консультацію з цього питання.
Конституцією України закріплено право кожного громадянина на працю та гарантії реалізації цих прав.
Частиною 7 статті 65 Господарського кодексу України визначено, що на підприємствах, які використовують найману працю, укладається колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові, соціально-економічні відносини між роботодавцем і працівниками, їх представниками. Питання укладення колективних договорів регулюються законодавством про колективні договори.
Законом України “Про колективні договори і угоди” від 01.07.1993 №3356 (далі – Закон №3556), яким визначено правові засади розроблення, укладення та виконання колективних договорів і угод, установлено, що колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю (ст. 2 Закону №3556).
Міжнародними нормами, зокрема статтею 4 Конвенції МОП №98 «Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів», Рекомендацією МОП №91 «Щодо колективних договорів» (р. II, п. 2), також передбачено укладення угод на добровільних засадах, а під колективним договором “розуміють будь-яку письмову угоду щодо умов праці та найму, яка укладається, з одного боку, між роботодавцем, групою роботодавців або однією чи кількома організаціями роботодавців та, з другого боку, однією чи кількома представницькими організаціями працівників, належним чином обраними і уповноваженими згідно із законодавством країни”.
Колективним установлюються соціальні пільги, гарантії, компенсації, регулюються трудові і соціальні відносини в колективі.
Колективний договір, укладений із дотриманням чинного законодавства і з урахуванням реальних можливостей підприємства, сприяє стабільній, високопродуктивній діяльності підприємства, створенню надійних засад для соціального захисту працівників, уникненню трудових конфліктів, соціальної напруженості в колективі.
Враховуючи викладене, колективний договір є дієвим інструментом соціального захисту найманих працівників та стимулом дотримання роботодавцями вимог чинного законодавства про працю та інших питань соціальної політики.
Водночас чинним законодавством та міжнародними нормами не передбачено положення щодо обов’язковості укладення колективного договору.
Укладення колективного договору на підприємстві є обов’язковим, якщо є ініціатива хоча б однієї зі сторін соціального діалогу (роботодавця або представницького органу працівників). Якщо обидві сторони не виявляють бажання укладати договір, примушувати їх не можна, оскільки угода укладається за взаємною згодою.
За відсутність колективного договору на підприємстві чинним законодавством відповідальності не передбачено.
Закон України “Про колективні договори і угоди” передбачає відповідальність за ухилення від участі в переговорах; за порушення і невиконання колективного договору, угоди; за ненадання інформації, необхідної для колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів.