Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
База для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначена статтею 7 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон).
Частиною першою статті 7 Закону визначено, що єдиний внесок нараховується для роботодавців на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у т. ч. з виплат (доходу), що здійснюються у натуральній формі. Обчислення єдиного внеску відбувається на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно з цим Законом нараховується єдиний внесок.
Застосування підвищувального коефіцієнта Законом не передбачено.
