Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадуємо, що з лютого 2014 року, набуває чинності Закон про внесення змін до деяких законів України щодо скорочення кількості документів для отримання державної допомоги при народженні дитини.
Отож, для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення пред’являється паспорт або інший документ, що посвідчує особу, свідоцтво про народження дитини та подається заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина.
Заява складається у довільній формі із зазначенням даних для реєстрації місця проживання дитини.
Даний перелік документів є вичерпним.
В свою чергу, орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини після звернення одного з батьків (опікуна) за призначенням допомоги при народженні дитини:
- самостійно отримує від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, з державних реєстрів та в порядку обміну інформацією всі необхідні відомості для призначення такої допомоги;
- направляє центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, дані для реєстрації місця проживання дитини, що зазначила особа, яка звертається за допомогою.
Крім цього встановлено, що реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.
