Коментар до листа ФСС у м. Києві від 31.10.2019 р. №7326-3
До ФСС у м. Києві було направлено запит про роз’яснення питань округлення сум лікарняних, які сплачуються за рахунок грошей фонду. Зокрема:
1) чи має право роботодавець-страхувальник округлювати за правилами, передбаченими Постановою №82, суми оплати перших п’яти днів непрацездатності, допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами під час нарахування сум таких доходів працівникам, які отримують ці виплати готівкою?
2) чи має право роботодавець-страхувальник округлювати суми вказаних виплат під час видачі їх робітникам готівкою?
3) чи не буде притягнений роботодавець до відповідальності у разі округлення сум вказаних виплат у бік зменшення відповідно до правил, передбачених Постановою №82?
4) чи повинен роботодавець-страхувальник повертати Фонду суму коштів, яка з’являється у разі округлення сум страхових виплат у бік зменшення при їх видачі працівникам готівкою?
Погодьтесь, що ці питання хвилюють зараз більшість роботодавців, принаймні тих, які виплачують лікарняні готівкою. Цю проблему ми розглядали та надавали свої поради щодо неї тут. Тепер маємо вже роз’яснення від Фонду, який фінансує такі виплати і контролює їх цільове використання.
Що відповів ФСС?
Відповідь у листі від 31.10.2019 р. №7326-3 була надана доволі суха: «…страхувальнику у первинній бухгалтерській документації на зняття коштів з окремого поточного рахунку для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам слід вказувати повну суму коштів, що належить до виплати. Округлення сум касових операцій відповідно до Постанови №82 повинна проводити банківська установа при видачі знятих з окремого поточного рахунку коштів».
Тобто нічого нового ми не почули – банки, дійсно, здійснюють округлення при виплатах. І копійки номіналом 1, 2 та 5 копійок такому роботодавцю не видадуть.
Роз’яснення, що страхувальник у власній первинній документації на зняття коштів зі спецрахунку має зазначати повну суму коштів, теж досить логічне. Адже страхувальник – не власник таких коштів, він лише посередник між працівниками і ФСС. І має або використати замовлену суму за цільовим призначенням, або повернути її Фонду.
Розглянемо як же діяти платнику податків у разі округлення банком виданих із спецрахунку коштів.
Округлення суму в більшу сторону
Як ми повідомляли раніше, Нацбанк з 25 вересня 2019 року поширює на банки право округлювати суми касових операцій.
При цьому банки зможуть округлювати суми касових операцій за кожним касовим документом відповідно до підстав, визначених законодавством України, та за правилами, встановленими п. 4 постанови НБУ №25. Тобто, як в більшу, так і меншу сторону. Результати округлення є іншими операційними доходами/витратами банку. Відповідні норми містить постанова НБУ №117. А правила застосування банками цих норм наведені, зокрема, у листі НБУ від 26.09.2019 р. №50-0006/50073.
Отже, ситуація, коли банк видасть вам більше коштів, ніж є на вашому спецрахунку, цілком реальна.
Чи потрібно в цьому випадку повертати Фонду копійки, на які було отримано більше коштів через округлення? Ні, адже банк видає різницю за власний рахунок і списує її на власні витрати. Тобто це не кошти ФСС і до нього вони не мають жодного відношення.
То, може, віддати цю перевиплату якомусь працівнику зі складу тих, на кого отримувались кошти від ФСС? Скоріш за все, так і доведеться зробити. Роботодавець видає працівникам ці кошти з врахуванням округлення, тож отримана перевиплата, дійсно, буде роздана між працівниками.
А що буде в обліку? По-перше, слід враховувати, що отримана перевиплата є іншим доходом роботодавця (в податковому сенсі вона розглядатиметься як безповоротна фінансова допомога). Тобто визнаємо оподаткований дохід.
Відповідно виплата цих копійок належатиме до інших витрат роботодавця. Як можна оформити їх виплату, ми розглядали тут. Для працівника така перевиплата теж буде оподаткованим доходом (а вже яким, залежить від її оформлення роботодавцем).
Округлення в меншу сторону
Банк може округлити і в меншу сторону. В результаті роботодавець отримає коштів на виплату лікарняних та декретних менше, ніж він замовив.
Дзеркально до попереднього варіанту, банк в цьому випадку видає меншу суму, з рахунку роботодавця (спецрахунку в цьому випадку) списує повну суму, а різницю відносить до власного доходу. При цьому в касовому документі банку зазначаються обидві суми, до округлення і після. Як бачимо з наведених вище листів НБУ та ФСС, це на сьогодні нормальна ситуація, а округлення дозволяється і в операціях за розрахунками із бюджетами та державними цільовими фондами.
Єдиний виняток на якому наполягає НБУ, це заборона приймати від клієнтів банками кошти на сплату податків та інших обов’язкових платежів на суму меншу, ніж треба сплатити до відповідного бюджету.
Тож роботодавець, який отримав суму коштів меншу, ніж замовляв, може про неї не хвилюватись – невикористаний копійчаний залишок на спецрахунку не залишиться, повертати ФСС кошти буде не потрібно.
В обліку роботодавця буде зазначено:
- отримання коштів в касу зі спецрахунку (в розмірі фактично отриманої суми);
- списання коштів зі спецрахунку (на суму, зазначену у бухгалтерському первинному документі, який подавався до банку для отримання коштів).
А куди ж подіти різницю? Залишиться лише списати на інші витрати, оскільки її роботодавець буде виплачувати вже за власний рахунок.
Порушення ч. 1 ст. 34 Закону №1105 тут також не вбачається, з тої причини, що сума, зазначена у первинних документах, поданих в банк роботодавцем, співпадає з тією сумою, що була отримана від Фонду. Така ж сума підлягає видачі працівникам на руки.
Але і тут знову виникає проблема округлення, цього разу розрахунків між роботодавцем і працівниками. Щоб уникнути претензії щодо неповної виплати лікарняних, ми радили роботодавцям зробити округлення у більшу сторону, тобто заплатити більше.
***
Читайте також: