Правила виплати допомоги при звільненні
Згідно з п. 4 ст. 36 КЗпП однією з підстав припинення трудового договору є ініціатива працівника (ст. 38, 39).
Статтею 38 КЗпП передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний розірвати трудовий договір з ініціативи працівника у зв’язку з виходом на пенсію у строк, про який просить працівник.
Чинним законодавством не передбачено додаткових компенсацій або вихідної допомоги у разі звільнення при виході на пенсію. Однак виплата одноразової матеріальної допомоги у зв’язку зі звільненням може бути передбачена колективним договором.
Статтею 18 КЗпП передбачено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Тож роботодавець має виплатити одноразову допомогу при звільненні у зв’язку з виходом на пенсію, якщо це передбачено колдоговором.
Про це йдеться у роз’ясненні Центру зайнятості.
Але у разі звільнення працівника-пенсіонера через скорочення штату (п. 1 ст. 40 КЗпП) йому має виплачуватися вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Це передбачено ст. 44 КЗпП.
Судова практика
У рішенні №79194927 від 10.02.2019 р. Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу зазначалося, що згідно зі ст. 2 Закону №108 структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Оскільки вихідна допомога є грошовою виплатою, яка не передбачена актами чинного законодавства та входить до структури заробітної плати, позовні вимоги щодо її виплати не обмежуються будь-яким строком звернення до суду. Тобто якщо колдоговором передбачено виплату допомоги, а фактично роботодавець цього не зробив, то працівник після звільнення має право звернутися до суду в будь-який момент часу.
Податок на прибуток
Податківці у ІПК від 28.02.2020 р. №850/6/99-00-07-02-02-06/ІПК навели норми пп. 139.1.1 ПКУ та 139.1.2 ПКУ, Інструкції №5. З них випливає, що виплати за рахунок коштів підприємства, установлені колективним договором, зокрема, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з чинним законодавством та колективним договором, видатки підприємства на покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, а також матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам, відносяться до виплат, пов’язаних з оплатою праці. А вихідна допомога (навіть, якщо її отримує пенсіонер) до фонду оплати праці не належить (п. 3.8 Інструкції №5).
Втім, наслідки для податку на прибуток однакові. Фінансовий результат до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток не підлягає коригуванню на суми таких виплат. Навіть, якщо на їх виплату створено відповідний резерв (згідно з пп. 139.1.1 та 139.1.2 ПКУ).
ПДФО та ВЗ
Оскільки, як зазначалось вище, одноразова допомога у зв’язку з виходом на пенсію належить до фонду оплати праці, то і оподатковується вона ПДФО та ВЗ як звичайна зарплата. Тобто за ставками 18% та 1,5% відповідно.
І в формі №1ДФ вона відображається разом із іншою зарплатою за ознакою доходу «101».
А ось вихідна допомога у зв’язку зі звільненням працівника, зарплатою не вважається. Однак і вона оподатковується ПДФО за ставкою 18% і ВЗ за ставкою 1,5%. Та в формі №1ДФ вона відображається за ознакою доходу «127». Докладніше про це читайте тут.
ЄСВ
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці».
Визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією №5.
Отже, і тут ми йдемо за класифікацією видів доходів, які виплачуються працівнику, визначеною Інструкцією №5:
- одноразова допомога при звільненні належить до фонду оплати праці. Тому на неї ЄСВ нараховується (за ставкою 22% або 8,41%, якщо працівник-інвалід);
- вихідна допомога до фонду оплати праці не належить, тому на неї ЄСВ не нараховується. Аналогічну норму містить п. 4 розділу 1 Переліку №1170.
Про це також можна прочитати тут.
Відповідно у Звіті з ЄСВ за місяць звільнення пенсіонера роботодавець зазначає його зарплату (в тому числі і суму одноразової допомоги при звільненні). А ось вихідна допомога в такому звіті не відображається.