ДПС у Дніпропетровській нагадує, що відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі – роботодавці).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування єдиного внеску.
Статтею 116 КЗпП визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.
Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.
Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.
Від редакції: Що буде за виплату компенсації вже після звільнення?
Наразі існує неоднозначність в штрафах за невиплату компенсації при звільненні. Але в багатьох випадках суди вважають, що грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки не належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Підстави для застосування штрафу на підставі абз 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП відсутні. Тому таким роботодавцям слід чекати штраф в 1 мінзарплату. Про це ми писали тут.