Відповідно до ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -- Кодекс) законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Положення поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачено законами, ще не включеними до Кодексу.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальну відповідальність.
До адміністративної відповідальності притягається особа шляхом накладення адміністративної відповідальності, що згідно зі ст. 23 Кодексу є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 Кодексу).
Вид адміністративного стягнення зазначається у постанові про накладення адміністративного стягнення, що виноситься органом (посадовою особою) за результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення та є обов'язковою для виконання (статті 283, 298 Кодексу).
Право на оскарження є одним із видів забезпечення додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення (ст. 7 Кодексу).
Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено (ст. 287 Кодексу).
Відповідно до ст. 291 Кодексу постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної чинності після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 26 цього Кодексу (попередження), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
У разі оскарження постанови відповідно до статті 291 Кодексу перебіг строку давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень зупиняється до розгляду скарги (ст. 303 Кодексу). Водночас кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст. 55 Конституції України).
Набрання судовим рішенням законної чинності визначено процесуальним законодавством.
Враховуючи зазначене, до адміністративної відповідальності притягаються особи з моменту набрання законної чинності рішенням органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення або суду.