Національна асоціація адвокатів України розбирається, як побудувати систему перевірки контрагента.
Презумпція вини
Чи вимагає законодавство Україні перевіряти свого контрагента перед укладенням угоди? Номінально – ні. Але ст. 112 ПКУ фактично підтримує концепцію вини особи у вчиненні податкового правопорушення. Згідно зі ст. 112 особа притягується до фінансової відповідальності за наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини. При цьому вона вважається винною, якщо встановлено, що мала можливість дотримуватися правил, але не вжила достатніх заходів. Тут же надається критерій достатності: якщо податкова не доведе, що платник діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Податківці переконані, що це означає й фактичне закріплення обов’язку перевірки контрагента. Якщо ви підписали договір із компанією і не перевірили її статутний капітал чи наявність ресурсів, – ви діяли необачно, а отже винні.
Цю позицію підтверджує і судова практика. У справі №160/3364/19 Верховний Суд резюмував (постанова від 07.07.2022), що за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. І кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.
Водночас контролюючий орган має право доводити, що платник діяв без належної обачності. Своєю чергою, бізнес повинен мати докази того, що він вживав розумних заходів для перевірки правдивості документів та контрагента загалом. Тож бізнес має бути готовий до того, щоб доводити своє право на взаємовідносини з контрагентом як контролюючим органам, так і суду.
Але навіть відкидаючи податкові наслідки, співпраця з підозрілими контрагентами створює суттєві комерційні загрози. Платіж на рахунок сумнівної компанії може бути заблокований банком до з’ясування обставин, тоді як компанія-одноденка здатна отримати аванс і зникнути або оголосити про банкрутство одразу після відвантаження продукції на умовах відстрочення платежу.
З огляду на це поглиблена перевірка контрагента є обов’язковою передумовою при першій угоді з новим партнером, у разі нестандартних умов розрахунків як повної передоплати, так і значного відстрочення платежу, а також за наявності негативного інформаційного фону щодо компанії.
6 приводів для сумнівів
Певні фактори можуть свідчити про те, що ви маєте справу із шахраями або «транзитерами».
Статус контрагента та банкрутство. Першочергова дія – перевірка коду ЄДРПОУ (або РНОКПП для ФОП) в Єдиному державному реєстрі. Статус має бути виключно «не перебуває в процесі припинення». Однак ЄДР може оновлюватися із запізненням. Тому паралельно необхідно моніторити портал Судової влади на предмет ухвал про відкриття провадження у справі про банкрутство. Якщо ви перекажете гроші банкруту, повернути їх буде майже нереально – угоду оскаржать кредитори.
Вік компанії та адреса реєстрації. Фірма зареєстрована місяць тому, але пропонує постачання металу на мільйони гривень? Це пряма ознака фіктивності або заміни ліквідованого підприємства. Окремо дивіться на адресу: адреса масової реєстрації означає, що контрагент там фізично не знаходиться. У разі спору ви його не знайдете, а податкова легко визнає його ризиковим.
Аномалії з КВЕДами та статусом ФОП. Вас має насторожити відсутність логічного зв’язку між КВЕДами. Якщо фірма займається будівництвом, але паралельно має коди на рекламні агентства, торгівлю їжею на винос та IT-консалтинг, з імовірністю 99% це компанія для «оптимізації» податків. Аномальна кількість КВЕДів (20-30+) – маркер «сірості». Якщо ваш контрагент – ФОП, і він надає вам послугу, КВЕД на яку в нього не зареєстрований, він діє просто як фізична особа. Відтак, ви стаєте його податковим агентом і зобов’язані утримати та сплатити з його гонорару 18% ПДФО та 5% військового збору,
Податковий бекграунд, ліцензії та митниця. Якщо діяльність підлягає ліцензуванню (охорона, будівництво, алкоголь) – без діючої ліцензії договір є нікчемним. Обов’язково перевіряйте статус платника ПДВ: контрагент може показувати вам старе свідоцтво, хоча податкова його вже анулювала. Це призведе до втрати вами податкового кредиту.
Директор, статутний капітал та засновники. Мінімальний статутний капітал законом не заборонений, але ТОВ з капіталом 1000 грн, яке бере участь у багатомільйонному тендері – це аномалія. Звертайте увагу на зміну директорів. Якщо директор керує ще сотнею організацій – це т.з. номінал (підставна особа). Перевіряєте статут контрагента на предмет обмежень повноважень директора. Якщо у директора стоїть ліміт на підпис угод до 50 000 грн, а ви укладаєте контракт на 500 000 грн без протоколу загальних зборів засновників, ваш договір можуть визнати недійсним у суді. Якщо діє представник – ретельно перевіряйте довіреність.
Судовий шлейф та тендери. Вивчайте судовий реєстр. Звертайте увагу на те, в якому статусі виступає компанія (позивач чи відповідач) і в яких справах. Господарські спори щодо стягнення боргів, де контрагент є хронічним відповідачем – це сигнал про його неплатоспроможність. А наявність кримінальних проваджень (за ст. 212, 205-1 ККУ) – це червоне світло для будь-якої співпраці. Також перевіряйте історію державних закупівель на предмет потрапляння компанії до чорних списків АМКУ.
Як перевіряти
Якщо великі корпорації мають власні служби безпеки, то менший бізнес залучає юристів або використовує спеціалізовані IT-рішення. Щоб зібрати досьє, ви можете йти двома шляхами: ручним або автоматизованим.
Основними державними ресурсами, якими можна скористатися напряму і безкоштовно, є:
- Єдиний державний реєстр – базові дані, КВЕДи, підписанти, кінцеві бенефіціари;
- Єдиний державний реєстр судових рішень – тексти вироків, ухвал, постанов та рішень у господарських, кримінальних та адміністративних справах;
- Єдиний реєстр боржників – наявність відкритих виконавчих проваджень. Якщо фірма там, її рахунки можуть бути заарештовані будь-якої миті;
- Електронний кабінет платника податків: перевірка статусу платника ПДВ/єдиного податку та наявності податкового боргу.
Комплексні IT-рішення для бізнесу використовують дані з цих реєстрів і формують аналітику за секунди. Щоправда, за такі послуги доведеться сплатити. Так, LIGA360 дозволяє перевіряти контрагентів за 28 ризик-факторами. Надає повне досьє, структуру власності, податкову та судову інформацію, медіаактивність. Має інструмент моніторингу судових справ із фільтрами за інстанціями та правовими позиціями. YouControl чудово візуалізує зв’язки між компаніями та директорами, шукає санкційні списки, а Opendatabot зручний для оперативного моніторингу змін по компанії в месенджерах. Clarity Project допомагає з аналізом тендерної історії в системі ProZorro.
Коли реєстрів недостатньо, на допомогу приходить розвідка на основі відкритих джерел (OSINT). Серед доступних інструментів – Wayback Machine. Контрагент міг видалити зі свого сайту інформацію про сумнівних партнерів або філії на окупованих територіях. Інтернет-архів дозволяє переглядати старі, видалені версії веб-сторінок. WHOIS-сервіси дають змогу перевірити дату реєстрації домену сайту. Компанія заявляє про «20 років досвіду», а її сайт може бути створено 3 тижні тому.
Також не завадить проаналізувати соцмережі. Іноді акаунт в LinkedIn директора чи ключових менеджерів скаже більше, ніж реєстри. Якщо директор будівельного гіганта паралельно шукає роботу бармена на Work.ua або в Facebook – перед вами фіктивний керівник.
***
Тож належна обачність – це не просто юридичний термін, це щоденна гігієна бізнесу. Судова практика і податкові реалії України не залишають вибору: кожна компанія мусить документувати кроки з перевірки своїх партнерів. Це та «броня», яка захистить ваші податкові накладні та нервові клітини, не доводячи справу до суду.
