З 26 лютого 2026 р. будуть діяти нові правила складання та надсилання ППР. Що саме змінилось?

1. Ключова зміна для платників податків
2. Хто тепер буде складати ППР, якщо податковий орган ліквідовано?
3. Особливості форм ППР «Р» та «Д»
4. Уніфікація ППР та QR-коди
5. Висновки

9 жовтня 2025 року Мінфін наказом №513 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2025 за №1594/45000) вніс зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204. Згодом його було підкориговано наказом Мінфіну від 05.11.2025 №548. Ці зміни мають на меті привести підзаконний акт у відповідність до норм ПКУ та спеціальних «воєнних» норм та правил.

Наказ №513 було опубліковано в "Офіційному віснику" від 28 листопада 2025 р., він набирає чинності через 90 днів з дня його офіційного опублікування. Відповідно оновлений Порядок щодо ППР почне діяти з 26 лютого 2026 р. Таким чином, вже зовсім скоро, з 26 лютого 2026 року контролюючі органи застосовуватимуть оновлений порядок надсилання ППР та нові форми податкових повідомлень-рішень.

Розглянемо, що саме змінилось, як у 2026 році надсилатимуть ППР і які практичні наслідки це матиме для платників податків.

Ключова зміна для платників податків

Спеціальне правило на період воєнного стану – у разі якщо платник податків:

• отримав ППР за результатами документальної перевірки,
• така перевірка була розпочата або відновлена з 01.08.2023 та завершена до припинення/скасування воєнного стану,
• сплатив донараховані податкові зобов’язання протягом 30 календарних днів з дня отримання ППР,

то:

• штрафні санкції вважаються скасованими;
• пеня не нараховується;
• нове податкове повідомлення-рішення не складається.

Ця прямо передбачено в п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який встановлює правило, що і стало підставою для внесення наведених вище змін:

• у разі сплати протягом 30 днів сум донарахованих податкових зобов’язань штрафи не застосовуються, а пеня не нараховується.

Хто тепер буде складати ППР, якщо податковий орган ліквідовано?

Змінами до Порядку №1204 встановлено:

• якщо контролюючий орган, який складав «попереднє» ППР, ліквідовано, нове ППР (у випадках, передбачених Порядком) складає той орган ДПС, який наразі обліковує платника.

Але це стосується не всіх податкових повідомлень-рішень, а тих, які 

• складаються за результатами адміністративного або судового оскарження;
• містять грошові зобов’язання, штрафи/пеню, які збільшуються або зменшуються за результатами такого оскарження та потребують складення нового податкового повідомлення-рішення;
• якщо податкове повідомлення-рішення скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження (через невідповідність таких рішень актам законодавства) та платнику податків надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, яке містить виправлені показники.

З огляду на вищенаведене ми розуміємо, що такі зміни пов’язані з тривалою у часі процедурою оскарження податкових повідомлень-рішень до органу ДПСУ та/або до суду. Адже у нас вже неодноразово змінювали назви податкових органів та структуру органів ДПСУ, що неодмінно супроводжується ліквідацією/припиненням попередніх органів ДПС та створенням/держреєстрацією їх правонаступників. 

Особливості форм ППР «Р» та «Д»

Згідно з наказом Мінфіну від 09.10.2025 №513, пеня за заниження податку на доходи нерезидентів більше не включається до податкового повідомлення-рішення (ППР) форми "Д". Тому саму форму цього ППР змінили. 

Тепер податковий орган ППР форми "Д" складатиме лише на суму основного податкового боргу, а суму нарахованої пені у цьому ППР не вказуватиме.

Сам механізм розрахунку пені не змінився і продовжує регулюватися ст. 129 ПКУ. Пеня буде нарахована, очевидно, після сплати повної суми донарахованого податку на доходи нерезидентів (на дату сплати (у разі часткової сплати – на дату останнього платежу), проте не пізніше 30 к. дня з дати отримання ППР форми «Д»).

Що відбувається далі:

• підлягає сплаті:
• податкове зобов’язання;
• штрафи (у повному обсязі);
• пеня, нарахована за загальними правилами ст. 129 ПКУ;
• контролюючий орган має право вживати заходів стягнення.

Практичний аспект: очевидно, у цій ситуації податковий орган має не тільки нарахувати пеню, а і надіслати окреме ППР на суму нарахованої пені (але вже не форми "Д").

Уніфікація ППР та QR-коди

Нагадаємо, що вимоги до змісту форм ППР наведені у п. 58.1 – 58.2 ПКУ. І наразі форми ППР за Наказом №513: 

1. більш уніфіковані. Їх можна надсилати ширшому колу платників податків, у т.ч. й фізичним особам, та у всіх потрібних випадках,
2. самі форми міститимуть докладну інформацію про підстави їх складання,
3. уникати помилок у складанні податкових повідомлень-рішень, у т.ч. у їх реквізитах, сумах, розрахунках тощо податківцям стане легше,
4. деякі форми рішень міститимуть QR-коди, що дозволятиме автоматично зчитувати та ідентифікувати інформацію щодо кожного конкретного ППР та про суми, які необхідно за ними сплатити,
5. за задумом авторів, це створює цифрову прозорість щодо сплати податків в Електронному кабінеті, у якому, звісно, будуть відображені ППР з донарахованими сумами податку, штрафу та пені. 

Нагадаємо, що в Електронному кабінеті вже запроваджено можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток зі сплати податків, зборів та інших платежів з можливістю сплатити податки, збори, платежі за допомогою QR-коду. 

Висновки

1. З 26 лютого 2026 року податкові повідомлення-рішення працюють за новими, більш жорстко формалізованими правилами: кожен крок податкового органу та платника фіксується у цифровому форматі.
2. 30 днів після отримання ППР — критичний строк. Саме в цей період платник податку ще може сплатити визначені у ППР грошові зобов’язання без штрафів і пені (п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Пропуск строку автоматично збільшує фінансові втрати.
3. ППР форми «Д» (податок на доходи нерезидентів) потребує особливої уваги: сума пені в ньому тепер не зазначається, а сплачувати її доведеться. Про нараховану суму пені можна буде дізнатися з іншого ППР, який надішлють податківці.
4. QR-коди та цифровізація ППР означають повну прозорість і відстежуваність рішень в Електронному кабінеті.
5. Реорганізація органів ДПС не зупиняє процедури складання ППР: нові правила гарантують безперервність винесення ППР незалежно від змін у податкових органах.
6. У 2026 році управління податковими ризиками — це вже зона стратегічної уваги керівника: швидка реакція на ППР стає елементом фінансової безпеки бізнесу.