Нагадаємо, що камеральні перевірки – це ті, котрі проводяться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та інших інформаційних даних податкової служби.
Згода платника податків та його присутність під час такої перевірки не обов’язкова. І на це є вагома причина: вважається, що камеральна перевірка працює виключно з даними, які платник податку вже надав податківцям (звітність, акцизні та податкові накладні для реєстрації, сплачені податки тощо). Які проблеми можуть виникнути в такому випадку? Тим не менш, питання і спори виникають!
Зауважимо, що питання законності проведення камеральних перевірок ДПС й досі викликають спори у судах. Втім, попри наявність нового порядку їх проведення з 6 січня 2026 року, у багатьох питаннях вже поставлено крапку рішеннями Верховного Суду. Про це докладно можна дізнатися в статті:
Тепер же і адвокат Богдан Янків у своєму Телеграм каналі навів свіжі висновки Верховного суду (постанова від 22.01.2026 у справі №640/4080/22) стосовно камеральних перевірок.
Янків зазначив, що під час камеральної перевірки контролюючий орган має право перевіряти виключно арифметичну та методологічну правильність заповнення декларації. Але! Це право автоматично означає й обов’язок доведення порушення. Як мінімум, в акті треба докладно описати зміст порушення.
Просто написати «Виявленно порушення статті 200 ПКУ» – недостатньо!
ДПС зобовʼязана:
- чітко зазначити, яку саме норму порушено;
- пояснити, у чому конкретно полягає порушення;
- показати, як застосовується відповідна норма;
- надати детальний, зрозумілий і перевірюваний розрахунок кожної донарахованої суми.
В акті має бути логіка, причинно-наслідковий зв’язок і прозорий механізм розрахунку – так, щоб платник міг самостійно перевірити обґрунтованість нарахувань.
ДПС має надати докази порушення!
Суд окремо підкреслив: саме контролюючий орган повинен довести правомірність свого рішення та належно його мотивувати.
Держава не має права:
- діяти формально;
- залишати платника у стані правової невизначеності;
- обмежуватися загальними формулюваннями без розкриття механізму нарахувань.
Отже, податкові повідомлення-рішення, які не містять чітких мотивів, логіки та розрахунків, не відповідають вимогам обґрунтованості та правової визначеності, та підлягають скасуванню.
***
Читайте також:
