Зміни у перевірках Держпраці за новим Законом №4840: як перевіряють зараз та будуть перевіряти після війни

1. Як мораторій на планові перевірки працює під час воєнного стану?
2. Чи поширюється цей мораторій на комплексні планові перевірки?
3. Позапланові перевірки Держпраці під час воєнного стану
4. Держнагляд у сфері охорони праці: особливості воєнного стану
5. Що зміниться після закінчення воєнного стану? 7 важливих змін
6. Висновки: ключові зміни у перевірках Держпраці за Законом №4840

Держпраці — один із «найпроблемніших» контролюючих органів для будь-якого роботодавця в Україні з погляду регулювання їхньої інспекційної діяльності. Адже Держпраці зіткнулася з судовим рішенням про скасування порядку проведення інспектування (Постанова №295) та згодом отримала новий (аналогічний скасованому) за Постановою №350, де одним із головних завдань залишилася перевірка дотримання трудового законодавства, зокрема оформлення трудових відносин, виплата зарплати, охорона праці, ведення кадрового діловодства.

Зараз перевірки Держпраці здійснюються з урахуванням приписів Закону №877 ще від 2007 року. Новий Закон №4840 про державний нагляд (контроль) замінює цей акт й істотно змінює правила гри. Про це ми писали тут, а рараз розглянемо докладніше.

Попри запроваджений у 2022 році мораторій, органи Держпраці все ще мають право проводити позапланові перевірки. Питання законності проведення комплексних (планових!) заходів для них наразі залишається відкритим. А ухвалення нового Закону №4840 додало нових нюансів, які важливо з’ясувати.

Як мораторій на планові перевірки працює під час воєнного стану?

За п. 1 Постанови КМУ від 13.03.2022 №303 встановлено мораторій на проведення планових перевірок на період дії воєнного стану.

Закон №4840, що набрав чинності з 24.04.2026, цей мораторій не скасовує — він прямо визнає чинність Постанови №303 на весь період воєнного стану. Ба більше: Закон №4840 закріплює право КМУ у період воєнного та/або надзвичайного стану і протягом шести місяців після його закінчення ухвалювати рішення про припинення планових та/або позапланових заходів нагляду — повністю або частково.

Але далі — повноваження «регулятора» у КМУ забирають.

Важливо!

Планові перевірки Держпраці після 24 квітня 2026 НЕ повернулися. Мораторій поки що продовжує діяти. Втім, його встановили постановою КМУ, тож сюрпризи ще можливі.

Чи поширюється цей мораторій на комплексні планові перевірки?

Нагадаємо, що комплексні перевірки — це планові перевірки, в яких беруть участь одночасно кілька державних органів. І от Держпраці вважає, що на такі перевірки мораторію немає, а тому вона може брати в них участь.

Зокрема, Держпраці наказом від 26.11.2025 №196-25а затвердила план на 2026 рік, до якого включено 18 211 суб’єктів господарювання серед 31 888 запланованих для комплексної перевірки. Завантажити його можна за цим посиланням.

Державна регуляторна служба України (ДРСУ), яка щороку затверджує плани комплексних заходів і мала б відреагувати на те, що в них з’явилася Держпраці, такі плани затвердила. Але при цьому ДРСУ заявила, посилаючись на ст. 5 Закону №877, що Постанова №303 забороняє не планувати перевірки, а лише їх проводити.

Автор тлумачить цю заяву так: комплексна перевірка — це різновид планових перевірок. Тому стверджувати, що комплексні планові заходи не підпадають під мораторій за Постановою №303, немає підстав. Отже, попри наявність затвердженого плану, брати участь у комплексних перевірках Держпраці не має права.

Що робити, якщо Держпраці все ж таки прийде на комплексну перевірку?

Госпсуб’єкт має право відмовитися від комплексного планового заходу шляхом письмового звернення до ДРСУ — і в такому разі перевірку проводить окремо кожний орган згідно з річними планами (ч. 1 ст. 5 Закону №877).

Якщо роботодавець відмовляється від комплексного заходу, Держпраці вже не може провести плановий захід окремо — бо це порушує мораторій. Залишаються лише позапланові заходи.

Є ще один привід для недопуску Держпраці до комплексної перевірки. Адже норма про незастосування штрафів за ст. 265 КЗпП при виконанні приписів стосується виключно позапланових заходів (ст. 16 Закону №2136). Якщо Держпраці проведе саме планову перевірку — навіть у межах комплексної, — вона може застосувати штрафи у повному обсязі. Оскаржити їх у суді можна, але результат наразі непередбачуваний.

Позапланові перевірки Держпраці під час воєнного стану

Протягом воєнного стану дозволено позапланові заходи держнагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади за наявності загрози правам, здоров’ю людини, довкіллю або безпеці держави (п. 2 Постанови №303).

Також до кінця воєнного стану діє ст. 16 Закону №2136, яка встановлює підстави для позапланових перевірок:

• за заявою працівника або профспілки з питань неоформлених трудових відносин та законності звільнення;
• за зверненням Київської МВА або обласної військової адміністрації;
• у зв’язку з невиконанням приписів, виданих після 1 травня 2022 року;
• за зверненням фізособи про порушення, що завдало шкоди її правам, здоров’ю або довкіллю;
• за дорученням прем’єр-міністра у зв’язку зі системними порушеннями;
• у разі настання аварії, пожежі, смерті або нещасного випадку на виробництві;
• за рішенням суду.

А ще зверніть увагу на новацію з 01.10.2025: перевірки з питань мобінгу (цькування)!

Законом №4352 до ст. 16 Закону №2136 додано нову підставу: вчинення мобінгу (цькування). З 1 жовтня 2025 року Держпраці може проводити позапланові перевірки з цього питання.

Ключове обмеження: позапланові заходи з питань мобінгу не можна здійснювати одночасно з перевірками з будь-яких інших питань. Тобто інспектори перевіряють лише обставини мобінгу.

Проте на практиці це не убезпечує роботодавця повністю. Якщо скарга стосується обмеження премій або порушення прав працівника, інспектори вивчатимуть значну кількість документів. Виявлені інші порушення можуть стати підставою для окремої позапланової перевірки — і позаяк копії документів уже будуть в інспекторів, призначити нову перевірку нескладно.

Важливо!

З 24.04.2026 «анульовано» незакінчені перевірки (ч. 19 ст. 4 Закону №4840): планові та позапланові заходи, розпочаті до запровадження воєнного стану, за результатами яких не складено актів відповідно до вимог закону, вважаються такими, що не відбулися.

Держнагляд у сфері охорони праці: особливості воєнного стану

Відповідно до ст. 38 Закону №2694-XII «Про охорону праці», діяльність органів нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, Кодексом цивільного захисту, Законом «Про адміністративну процедуру», Законом «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та іншими актами.

Закон №877 тут прямо не згадується, але Верховний Суд (справа №160/9951/21, постанова від 10.05.2024) підтвердив, що дотримання процедур Закону №877 є обов’язковим і при перевірках з охорони праці.

Таким чином, планові перевірки Держпраці щодо охорони праці також підпадають під мораторій. Щодо комплексних перевірок — наша позиція незмінна: мораторій поширюється і на них. Для позапланових перевірок з охорони праці підстави визначаються ст. 6 Закону №877.

Коротко нагадаємо, що частину повноважень Держпраці у сфері охорони праці Законом №3992 було передано іншим органам:

• реєстрація великотоннажних та технологічних ТЗ — до МВС;
• контроль за змістом реклами про вакансії — до Держпродспоживслужби.

Проте контроль за технічним станом машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки (техогляд та експертне обстеження за Постановою КМУ від 26.05.2004 №687) наразі залишається у Держпраці.

Важливо!

На час дії воєнного стану: строк дії дозвільних документів на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки (група А Переліку за Постановою №77), що закінчився в цей період, автоматично продовжується. Експлуатація устаткування групи Б здійснюється на підставі декларації відповідності.

Що зміниться після закінчення воєнного стану? 7 важливих змін

Саме ці норми є ключовими для розуміння нової системи перевірок, які запроваджує Закон №4840, зокрема, і для Держпраці. Вони вводяться в дію з дня припинення або скасування воєнного стану.

1. Відеофіксація — обов’язок інспектора, а не право

Це одна з найбільш практично значущих змін. За Законом №877 відеофіксація перевірки згадувалася як право сторін. Новий закон кардинально змінює підхід.

Важливо!

Орган державного нагляду (контролю) ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ фіксувати процес планових або позапланових заходів засобами аудіо-, фото- й відеотехніки з моменту прибуття посадових осіб на місце проведення перевірки. Госпсуб’єкт також має право вести власну відеофіксацію.

Тож, якщо інспектори склали акт перевірки без відповідного відеоматеріалу, — такий документ може бути не визнаний судом як доказ. Це принципова гарантія для роботодавців проти зловживаннях з боку інспекторів під час перевірки.

2. Чотири години на прибуття керівника / ФОПа

Тривала практична проблема: ні Закон №877, ні інші акти не встановлювали конкретного строку, протягом якого керівник (ФОП) або уповноважена особа підприємства має прибути на місце перевірки. Цим користувалися і контролери (тривало чекали, блокуючи роботу), і недобросовісні юрособи (свідомо затягували появу керівника / ФОПа, щоб унеможливити перевірку). У підсумку ми мали спори в суді щодо застосування штрафу (ст. 265 КЗпП) за створення перешкод під час перевірок.

Важливо!

За Законом №4840 керівник підприємства, ФОП або уповноважена ними особа зобов’язані прибути на місце перевірки протягом 4 годин з моменту прибуття інспекторів.

3. Нові строки тривалості перевірок залежно від ризику

Закон установлює граничні строки тривалості перевірок, диференційовані залежно від рівня ризику підприємства, — див. Таблицю 1.

Таблиця 1. Строки перевірок залежно від критерії ризику

Сумарна тривалість планових перевірок протягом календарного року щодо госпсуб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), як і за Законом №877, не може перевищувати 30 робочих днів, а щодо госпсуб’єктів, які належать до суб’єктів мікро- або малого підприємництва, — 15 робочих днів.

Ключова зміна для підприємств незначного ризику — вперше для них установлено чіткі скорочені строки (5 і 2 робочі дні відповідно). Це прямо обмежує можливість «затягування» перевірки.

Переривання проведення планових та позапланових заходів не передбачено ні діючим, ані новим законом.

4. Нова частота планових перевірок

Закон змінює і саму частоту планових заходів залежно від рівня ризику. Тут є як посилення контролю, так і його послаблення (див. таблицю 2).

Таблиця 2. Частота перевірок за рівнями ризику

До уваги роботодавців із ВИСОКИМ ризиком: після введення в дію нового закону Держпраці зможе проводити планові перевірки вдвічі частіше — щороку замість одного разу на два роки.

Важливо: за наявності позитивного висновку добровільного аудиту та/або відсутності порушень протягом останніх двох років (вочевидь, і скасованих у суді) інтервал між плановими перевірками збільшується у 1,5 разу (ч. 4 ст. 6 Закону №4840).

5. Добровільний аудит Держпраці — без штрафів

Абсолютно нова конструкція, якої немає в Законі №877. За заявою самого роботодавця може бути проведено аудит стану діяльності підприємства — без застосування санкцій за виявлені порушення.

Аудит можуть проводити:

• незалежний суб’єкт аудиту — на підставі договору з підприємством;
• сама Держпраці — одноразово та безоплатно у визначених законом випадках.

Держпраці проводить безоплатний аудит для:

• овостворених підприємств (не більше ніж 3 років від створення), які постраждали від збройної агресії або надзвичайної ситуації;
• підприємств, що відновили діяльність після таких подій.

Умови: підприємство має звернутися у встановлені строки та не бути включеним до плану перевірок на поточний рік.

Важливо!

Практичний сенс аудиту: роботодавець самостійно виявляє порушення та усуває їх — і за це не отримує штрафів. А при позитивному висновку ще й зменшує частоту наступних планових перевірок.

6. Заборона дублювання перевірок

Закон №4840 прямо забороняє перевіряти одні й ті самі питання різними органами нагляду (абз. 10 ч. 1 ст. 3 Закону №4840).

Це залишається особливо актуальним для роботодавців, яких одночасно перевіряли Держпраці, Пенсійний фонд та ДПС — кожен зі своїми аналогічними питаннями щодо трудових і зарплатних відносин. Після закінчення воєнного стану такого паралельного контролю не має бути.

Утім, щодо цього питання нам ще варто отримати відповідні роз’яснення від ДПСУ, Держпраці та ДРС. Адже іноді порушення одне, а наслідки його різноманітні. Наприклад, неоформлення працівників тягне за собою порушення не тільки трудового, а й податкового законодавства та Закону про ЄСВ.

7. Заборона вилучення документів та втручання у роботу механізмів

Найбільш практично важливими засобами захисту роботодавців, що зберігаються за новим Законом №4840, є :

• заборона вилучення оригіналів. Інспектори не мають права вилучати оригінали фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери і їх частини — крім випадків, прямо передбачених кримінальним процесуальним законодавством;
• право не надавати документи повторно. Якщо документи вже надавалися органу нагляду раніше, або перебувають у його розпорядженні, або доступні через державні реєстри, — роботодавець не зобов’язаний надавати їх знову;
• заборона втручання в технологічні процеси. Під час перевірки інспектори не мають права втручатися в роботу механізмів та систем безпеки (ч. 11 ст. 4 Закону №4840). І це, на нашу думку, має повністю стосуватися перевірок охорони праці.

Повноцінний електронний документообіг під час перевірок

Закон №4840 прямо дозволяє здійснення заходів державного нагляду й обмін документами з підприємством / ФОПом в електронній формі. Це означає, що направлення на перевірку, акти, приписи й інша документація можуть надсилатися та підписуватися електронно — без потреби у фізичному паперовому обміні.

Висновки: ключові зміни у перевірках Держпраці за Законом №4840

Закон №4840 істотно оновлює правила перевірок Держпраці, але не революційно — він розвиває логіку, закладену ще в Законі №877 (ризик-орієнтованість, права госпсуб’єктів господарювання, захист у досудовому порядку), і додає до неї цифровізацію, чіткі процесуальні гарантії та принципово новий інструмент — добровільний аудит без санкцій.

Підсумуймо все це у зведеній таблиці 3.

Таблиця 3. Ключові зміни у перевірках Держпраці (як є і як буде після закінчення воєнного стану)

Для роботодавців із незначним та середнім ризиком зміни переважно позитивні: коротші перевірки, більше гарантій, заборона дублювання і вилучення оригіналів.

Для підприємств із високим ризиком новий закон несе посилення контролю: перевірки щороку, — але водночас пропонує легальний механізм зменшення цього тиску через аудит.

Поточна ситуація (до кінця воєнного стану) щодо перевірок Держпраці залишається незмінною: планові заборонені, позапланові — лише за визначеними підставами.