Головна Усі новини Право і відповідальність Контролюючі органи і перевірки

Коли на запит податківців можна не відповідати

Обов'язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає за умови оформлення запиту згідно з вимогами п. 73.3 ПКУ

ДФСУ у листі від 30.06.2016 р. №635/3/99-99-11-04-04-11 нагадує, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

 

Форма запиту

За нормою п. 73.3 ПКУ, такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

  • підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
  • перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
  • печатку контролюючого органу.

 

Види підстав для надсилання запиту

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 ПКУ;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

  • податкової накладної покупцю або про допущення продавцем помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, та/або порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН;
  • акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених ПКУ.

 

Якщо запит складено з порушенням цих вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абзац четвертий п. 73.3 ПКУ).

 

Отже, обов'язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає за умови оформлення запиту згідно з вимогами п. 73.3 ПКУ.

Відсутність печатки контролюючого органу на запиті про надання інформації, незазначення у останньому підстав для направлення та/або зазначення підстав, не передбачених ПКУ, недотримання інших вимог є порушенням порядку його оформлення (складання), що призводить до виникнення у платника податків права не надавати запитувану інформацію.

Додатково ДФС зазначає, що

 

право платника податків на ненадання запитуваної контролюючим органом інформації виникає в силу самого факту неналежного оформлення письмового запиту та не вимагає письмового повідомлення контролюючого органу.

 

При цьому платник податків не позбавлений права на звернення до контролюючого органу із зазначенням підстав для ненадання запитуваної інформації. Таке звернення може бути оформлене (викладене) державною або російською мовою, іншою мовою.

Автор:
«Дебет-Кредит»
Джерело
ДФСУ
Рубрика:
Право і відповідальність / Контролюючі органи і перевірки
Теги:
ДФСУ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 3

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?