Фіскали у підкатегорії 135.02 «ЗІР» нагадують, що відповідно до п. 50.1 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Порядок ведення органами ДФС оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Мінфіну №422.
Відповідно до п. 1 глави 3 розд. V Порядку не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податків податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо ЄВ або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, який склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Інформація про виявлені заниження податкових зобов’язань в розрізі податкових (звітних) періодів/податкових декларацій (розрахунків) та граничні строки сплати таких зобов’язань враховуються при розрахунку суми пені в інтегрованій картці платника.
Сума пені з податку на доходи ФО та/або військового збору переноситься до ІКП одночасно з внесенням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР, дати вручення податкового повідомлення-рішення.
Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР, інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених органом ДФС грошових зобов’язань, ЄВ, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від’ємного значення ПДВ, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).
До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.
За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках.
Отже, якщо за результатами камеральної перевірки контролюючим органом встановлено заниження податкових зобов’язань та вручено податкове повідомлення-рішення, то платнику не потрібно подавати уточнюючу податкову звітність за звітний період, що був охоплений такою перевіркою, оскільки результати камеральної перевірки автоматично відображаються в ІКП та після настання граничного строку сплати, за відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження, сума, що була донарахована контролюючим органом, є узгодженою.
***
Читайте також:
- Як проводиться камеральна перевірка звітності з ЄСВ: нагадування від ДФС
- У які строки ДФС може проводити камеральну перевірку ПН та РК: судова практика
- Як визначається «повторність» порушення при застосуванні штрафів за ПКУ?
- Як податківці виявляють ризикові операції з ПДВ та які з них є найпопулярнішими?