Як податківці виявляють «схемні» операції: роз'яснення від ДФС

Більшість суб’єктів господарювання, які намагаються зекономити на податках, користуються послугами різних махінаторів для оформлення удаваних операцій.   

І у цьому контексті головна задача податківця: йти на крок попереду й своєчасно бачити ознаки «схем».

Варто зазначити, що команді Офісу вдалося певним чином вдосконалити систему накопичення інформації про проведення «ризикових» операцій, збору доказової бази та формат опрацювання цієї інформації на практиці.

До прикладу – декілька цифр. З початку року за результатом здійснення контрольно-перевірочних заходів фахівцями Офісу відпрацьовано 1,3 млрд грн ризикових операцій, як результат — донараховано до бюджету 0,8 млрд грн. Тривають перевірки на ще 1,2 млрд грн. ризикових операцій.

Ми враховуємо всі чинники, які можуть довести або спростувати реальність здійснення господарських операцій платником.

Отже, що викриває «схемників»?

• відсутність об’єктів та складських приміщень, з яких відповідно до первинних документів здійснюється навантаження/розвантаження товарів, зазначена інформація досліджується в Державному реєстрі нерухомості;
• непідтвердження ДП «Держреєстри України» реєстрації місць зберігання зернових культур підприємств-постачальників по ланцюгу постачання;
• відсутність взаємовідносин власників складських приміщень по ланцюгу постачання, з яких нібито здійснювалось постачання товарів підприємствами – постачальниками;
• не підтвердження власниками машин, які зазначені в ТТН, факту перевезення товарів;
• не відповідність типу машин, їх вантажеємність для здійснення перевезень відповідних товарів. До прикладу: перевезення зернових культур легковими машинами, мотоциклами, автобусами;
• відсутність виплат доходів фізичним особам-водіям;
• пояснення посадових осіб підприємств – постачальників про непричетність до здійснення діяльності, вироки суду.

Крім цього, збираються інші докази нереальності господарських операцій, отримані, наприклад, від оперативних підрозділів, правоохоронних органів тощо.

І цей перелік заходів та доводів податкового органу не є вичерпним, бо кожний правочин, кожна господарська операція є унікальною по суті та вимагає конкретного переліку документів та доказів.

Тобто, маю наголосити: наявність у платника податкових чи видаткових накладних, або інших документів з посиланням на поставку товарів (надання послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Зазначені позиції підтримані судами різних інстанцій.

Тут хотілося б звернути увагу кожного, хто сподівається вислизнути у судах. Наразі класичні «дитячі» пояснення на кшталт: «ми не можемо нести відповідальність за роботу наших контрагентів» чи «ми не знали» - судові органи ніяк не влаштовують. Оскільки в пріоритет вони ставлять реальність проведених операцій та підтвердження їх первинними документами.

Детальніше з деякими матеріалами досліджень нереальних операцій в постановах Верховного суду на користь фіскальних органів можна ознайомитись у справах №№808/1985/18 (11.06.2019), 826/3632/17 (12.03.2019), 826/13527/13-а (31.05.2019), 826/18634/15 (04.06.2019), 804/5444/16 (06.03.2018), 826/10555/13-а (18.04.2018), 810/1541/13-а (25.04.2018), 810/4808/14 (06.04.2018), 825/2073/18 (19.03.2019), 810/3124/15 (19.02.2019), 2а-3789/11/1070 (19.03.2019), 804/4434/15 (10.04.2019), 803/1923/13-а (25.06.2018), 809/1810/13-а (22.01.2019), 821/1344/17 (24.04.2018) тощо.

***

Читайте також:

• Коли складені ТТН не підтверджують послуги з перевезення: роз'яснення від ДФС 
• ТТН є додатковим документом підтвердження реальності операції – ДФСУ
• ТОП-15 критеріїв визнання операцій фіктивними  
• Фіктивні операції – не допускаймо помилок!
• Первинні документи з дефектами є підставою для обліку доходів 
• Якщо третій контрагент по ланцюгу постачання має ознаки фіктивності, то це ніяк не повинно стосуватися платника податку за ланцюгом