ДФСУ у консультації від 17.04.2019 р. №1637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначила: визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції та реальних змін майнового стану платника податків податківцями досліджуються сукупно фізичні, технічні та технологічні можливості платника податку (контрагента) до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції. Зокрема, наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі:
- наявність транспортних засобів для перевезення або виробництва;
- наявність приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;
- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності;
- наявність відповідних дозвільних документів, необхідних для ведення певного виду господарської діяльності тощо.
А що ж із ТТН?
Товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (Правила №363).
Відповідно до цього, податківці доходять висновку, що складена у передбачених законодавством випадках товарно-транспортна накладна:
- підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів;
- є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з поставки товарів.
У разі отримання товару в інший спосіб для підтвердження факту реальності здійснення господарської операції у платника податків можуть бути наявні інші первинні документи, що свідчать про транспортування товару до місця призначення.
Тобто з роз’яснення ДФСУ можна зробити висновок, що лише відсутність ТТН не може свідчити про нереальність здійсненої господарської операції, зокрема, з придбання або продажу товарів.
Якщо у вас є первинні документи на придбання товарів (накладні, фіскальні чеки тощо), то саме вони підтверджують реальність такого придбання. Проте ТТН буде обов’язковим документом (крім акту прийому-передачі) для підтвердження реальності операцій з надання послуг з транспортування автотранспортом.
ТТН немає: що з податковим кредитом з ПДВ?
Податківці нагадали, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.
ТТН, як бачимо, в цьому переліку немає. Тобто одна лише відсутність ТТН не позбавляє покупця права на ПК за операцією з придбання товарів. Якщо у вас є зареєстрована податкова накладна, право на податковий кредит у вас є.
Проте, як виходить із коментованого роз’яснення, якщо податківцями буде доведено те, що така операція є нереальною (зважаючи на технічні, фізичні та технологічні можливості, про які було сказано на початку), права на ПК у покупця за такою операцією не буде.
Тому ДФСУ наголошує, що за наявними ПН суми ПДВ відносяться до податкового кредиту за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Від себе додамо, що нам позиція податківців зрозуміла.Проте на сьогодні вона не відповідає ПКУ. Адже в п. 201.10 ПКУ міститься таке: податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження!
Тому той покупець, який бажає відстояти своє право на податковий кредит, може скористатися цією нормою як аргументом. Однак, враховуючи те, що наведена вище позиція податківців є сталою, захищати свої інтереси такому покупцю скоріш за все доведеться в суді.
***
Читайте також:
