Коментар до ІПК від 20.06.2025 №3393/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Міжнародні торгові платформи стають все більш популярними серед українських суб’єктів господарювання. На таких майданчиках, як eBay чи Amazon, продають не лише компанії, а й фізичні особи. Асортимент товарів надзвичайно різноманітний і, що важливо, часто охоплює продаж вживаних товарів. І відповідно, для виконання вимог п. 44.1 ПКУ щодо документального підтвердження доходів та витрат у платників часто виникають запитання.
ДПС у коментованій ІПК відповіла на такі:
- Чи є інвойс, автоматично сформований маркетплейсом (eBay, Amazon), разом із банківською випискою про оплату, достатньою підставою для створення первинного документа?
- Чи можна вважати цей комплект документів достатнім для відображення операції в бухгалтерському обліку та під час податкових перевірок?
- Якщо в інвойсі та платіжному документі відсутні деякі обов'язкові реквізити (наприклад, підпис продавця), чи може митна декларація, трекінг-номер або підтвердження отримання товару доповнити цей комплект для підтвердження господарської операції?
Розглянемо та проаналізуємо відповідь на кожне запитання окремо.
Запитання перше. Як документально підтвердити придбання?
Позиція ДПС
Документальним підтвердженням зовнішньоекономічної діяльності є первинні документи, які відповідають вимогам законодавства, зокрема, але не виключно, платіжна інструкція та інвойс. Це означає, що такий комплект документів може бути використано платником лише за умови, що він містить усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік:
- назву документа (форма);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю вимірювання госпоперації;
- посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення госпоперації і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.
Підтверджує це і Міністерство фінансів України у листах від 16.02.2017 №31-11410-06-5/4339 та від 22.08.2017 №35210-07/23-3364/2658. Водночас воно додає ще одну умову для набуття рахунком-фактурою (інвойсом) статусу первинного документа, його оплату. Документом, що підтверджує оплату, буде платіжна інструкція, проведена банком, або банківська виписка, яка показує списання коштів з рахунку при оплаті платіжною карткою.
Коментар редакції
Це загальна практика щодо підтвердження ЗЕД-відносин, тож фактично оплачений рахунок-фактура з усіма відповідними реквізитами є первинним документом. Тут ми повністю погоджуємося.
Важливо врахувати, що використання платіжних систем, таких як Wise, Payoneer, PayPal та інших, які наразі не зареєстровані в Україні, ускладнює документальне підтвердження оплати. Залишається невизначеним, чи буде платіжний документ від таких систем достатнім підтвердженням для ДПС.
Цікаво, що щодо доходів податківці демонструють меншу принциповість. Вони визначають, що дохід слід враховувати як іноземний або як дохід від підприємницької діяльності. І це залежить від того, чи зараховано кошти на підприємницький рахунок.
База знань ДПС містить декілька роз’яснень щодо застосування системи PAYONEER та WISE, і вони безпосередньо стосуються визначення доходів ФОПів-«єдинників» («ЗІР» 107.01.03) та ФОПів-загальносистемників» («ЗІР» 104.04).
Тому краще робити оплати через зареєстровані системи. У цьому випадку хоча б можна бути впевненим, що питань до платіжної інструкції та виписки не буде.
Запитання друге. Чи достатньо інвойсу та платіжної інструкції для відображення в обліку?
Позиція ДПС
Так, ці документи є основою, але їхня самодостатність залежить від повноти реквізитів. Тож якщо документ не відповідає первинному, то відповідно немає і підстав відображати в обліку.
Коментар редакції
Логіка податкових органів цілком зрозуміла і відповідає чинному українському законодавству. Однак на практиці виникає суттєве протиріччя: міжнародні маркетплейси навряд чи надають інвойс з підписом продавця. Зазвичай інвойс оформлюється у вигляді замовлення, де ідентифікуються продавець та товар (номенклатура, кількість і сума), і цього зазвичай достатньо.
Саме тому варто звернути увагу на ст. 207 ЦКУ. Вона визначає, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Що це означає для бізнесу? Платнику податків необхідно ретельно проаналізувати договір оферти з маркетплейсом або, за наявності, з відповідним магазином, щоб чітко ідентифікувати порядок документообігу. Адже сам інвойс, навіть у формі замовлення, може містити всі необхідні реквізити для укладання усного правочину, яким по суті і є більшість угод на таких платформах.
Не забувайте і про роз’яснення Мінфіну, наведене в листі від 16.02.2017 №31-11410-06-5/4339 (підтверджене пізніше в листі від 24.03.2023 №41010-06-5/7983) про те, що інвойс може вважатися первинним документом тільки в разі його оплати, що підтверджується відповідними документами (зокрема, банківською випискою).
Але якщо врахувати той факт, що йдеться про імпорт товару (сам процес розмитнення), то, маючи тільки інвойс, частина інформації буде недоступною. Наприклад, буде відсутня дата надходження товару, адже дата інвойсу здебільшого раніше терміну митної декларації, у результаті чого невідомо, який саме курс валют НБУ застосовувати, що унеможливить визначення фактичної вартості товару, а також розмір митних платежів та ПДВ. Виходячи з цього, для оприбуткування імпортного товару недостатньо лише одного інвойсу. Про таку думку податківців ми повідомляли тут.
Запитання третє. Чи може бути митна декларація, трекінг-номер або підтвердження отримання товару додатковим підтвердженням, якщо інвойс з маркетплейсу та платіжний документ не містять окремих реквізитів?
Позиція ДПС
Податкові органи уникають прямої відповіді на це запитання. Вони лише зазначили, що первинні документи можуть бути доповнені іншими реквізитами, та порадили звернутися за роз'ясненнями до Мінекономіки та Мінфіну.
Коментар редакції
Ми вважаємо, що митна декларація та документ, що підтверджує доставку, є достатніми для підтвердження реальності господарської операції. Закон про бухоблік дозволяє включати до первинних документів додаткові реквізити. Комплекс документів, який всебічно підтверджує операцію, завжди є надійнішим для податкових органів.
Однак у своїй консультації ДПС не надала жодних практичних порад щодо документального підтвердження придбання вживаних товарів на маркетплейсах. Їхня відповідь була лише компіляцією чинних норм законодавства.
З одного боку, це зрозуміло, адже ситуація є нетиповою, а торгові відносини та їхнє документальне оформлення постійно еволюціонують.
Однак ігнорування цього питання не сприяє його вирішенню. Адже саме податківці проводитимуть перевірки, і, найімовірніше, більш конкретної відповіді від ДПС у подальшому не буде.
Водночас у листі Мінфіну від 23.01.2013 №31-08410-07-16/2073 зазначено, що митна декларація є первинним документом. Крім того, МД зараховується до первинних документів, на яких базується бухгалтерський облік зовнішньоекономічних операцій.
Але цьому листу вже більше десяти років. Тому тим, хто бажає отримати більш свіже роз’яснення та ще і під конкретну ситуацію, доцільно подати запит до Міністерства фінансів, додавши всі документи, сформовані під час придбання товару. Важливо також описати процес ідентифікації покупця на маркетплейсі та, за наявності, додати договір оферти.