У цій статті йдеться про Закон України від 17.10.2019 р. №198-IX «Про внесення змін до Закону України “Про запобігання корупції щодо викривачів корупції”». Він набере чинності з 01.01.2020 року. Отже, на його вивчення залишилось часу не дуже багато.
Хто зацікавлений у внутрішніх інформаторах?
Не можемо не відзначити, що багато роботодавців цілком підтримують та в окремих випадках навіть стимулюють на своїх підприємствах інформаторів. Останні таємно повідомляють про внутрішні порушення серед працівників або просто збирають потрібну інформацію.
Звісно, бувають й випадки, коли такі речі цілком на користь роботодавця – адже не про всі важливі речі працівники згодні прийти і розповісти, тим більше вчасно. Тобто у багатьох випадках такі своєчасні повідомлення роботодавцям чи власникам дають можливість виправити фінансові проблеми у найкоротші строки та з найменшими штрафами, пенями тощо. Звісно, що самому колективу це може не подобатись, але факт залишається фактом. Знайти інформаторів можна, і дехто на цьому навіть робить кар’єру.
Проте новоприйнятий закон, який в народі вже встигли охрестити «Законом про стукачів», відкриває нові можливості звиклим до інформаторства працівникам, дії яких можуть привести роботодавця до штрафів і не тільки. Адже цього разу інформацію збиратимуть контролери.
За новим Законом викривачем визнають фізичну особу, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її, зокрема, трудовою діяльністю.
Отже, така фізична особа не обов’язково повинна мати переконливі докази корупції, а може лише мати/почути/прочитати певну інформацію щодо корупційних діянь. Перевірити її мають НАЗК та інші правоохоронні органи в межах своєї компетенції. Але якщо ця інформація не допоможе викрити порушників, винагороди інформатор не отримає. Втім, про це докладніше буде далі.
Викривачі можуть повідомляти про відому інформацію щодо корупційних діянь анонімно. І незважаючи на це, такі викривачі захищаються законом від незаконного звільнення, переведення, змін умов праці, зменшення зарплати, порушень інших прав викривачів. Викривачі матимуть право на всі види безоплатної правової допомоги.
Про яких роботодавців збиратиметься така інформація?
Пряма норма коментованого нами Закону вказує на юросіб, які мали чи мають відношення до публічних закупок на «ProZorro».
Отже, насамперед це стосується тих підприємств, для яких ч. 2 ст. 62 Закону «Про запобігання корупції» (далі – Закон №1700) встановлено обов’язок затверджувати антикорупційні програми, а саме:
- державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50%), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;
- юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону «Про публічні закупівлі», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.
Щодо таких підприємств НАЗК (п. 7 ч. 1 ст. 12 Закону №1700) уповноважується, зокрема:
- проводити перевірки організації роботи зі запобігання і виявлення корупції щодо підготовки та виконання антикорупційних програм, створення та функціонування внутрішніх і регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, захисту викривачів;
- вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, захисту викривачів;
- отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, працівників юридичних осіб публічного права та юридичних осіб, зазначених у ч. 2 ст. 62 цього Закону, письмові пояснення щодо обставин, що можуть свідчити про порушення вимог цього Закону щодо захисту викривачів.
Для цього (абз. 2-4 ч. 2 ст. 13 Закону №1700) уповноваженим особам НАЗК надаються права, в т.ч.:
- безперешкодно входити до приміщень державних органів, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права та юридичних осіб, зазначених у ч. 2 ст. 62 цього Закону, за службовим посвідченням та мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;
- вимагати необхідні документи та іншу інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, у зв’язку з реалізацією своїх повноважень;
- отримувати в межах своєї компетенції письмові пояснення від посадових осіб та службових осіб державних органів, органів АР Крим, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань.
Що буде з юрособами, які беруть участь у публічних закупівлях на «ProZorro», проте вартість закупівлі менша від 20 млн грн?
Викривач не позбавлений права повідомити про відомі йому факти корупційних порушень, проте стандартна перевірка отриманої інформації, передбачена ст. 53-2 Закону №1700 таких підприємств не стосується. При цьому навіть отримавши таку інформацію, викривачу повідомляється про те, що отримана інформація не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) вона надійшла, без проведення попередньої перевірки з роз’ясненням щодо компетенції органів або юридичних осіб, уповноважених на проведення перевірки або розслідування відповідної інформації.
Загалом же внутрішня (службова) перевірка або розслідування за повідомленням викривачів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону №1700 проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попередньої перевірки.
Які ризики особливого статусу викривачів та обсягу захисту їхніх прав?
На початку статті ми вказали, що викривачі можуть інформувати НАЗК як без наявності будь-яких доказів, так і анонімно.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 53-3 викривач має право давати пояснення, свідчення або відмовитись від них.
Отже, анонімний статус викривача надає право правоохоронним органам, які будуть розслідувати відповідне корупційне діяння, не залучати таких викривачів як свідків. Адже лише статус свідка позбавляє останнього вимогами КПКУ відмовлятись від свідчень.
Втім для викривачів, навіть залучених як свідків у кримінальних провадженнях, діють заходи безпеки, встановлені Законом «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Якщо корупційне правопорушення підпадає під дію КУпАП, то тут вже викривач визнається свідком в силу закону (ч. 3 ст. 272 Кодексу)
Важливо! У всіх випадках інформування викривач звільняється від будь-якої юридичної відповідальності у визначених законом випадках. А ось на цьому варто зупинитись детальніше.
Тим юрособам, державним, комунальним підприємствам та госптовариствам, які визначені у ч. 2 ст. 62 закону №1700, варто пам’ятати, що особи, допущені до фінансів та їх обліку, можуть так чи інакше мати доступ до інформації, яка використовується службовою особою для виконання своїх повноважень. І відповідно мати доступ до інформації, яка прямо чи опосередковано стосується одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди тощо, вчинення інших корупційних дій.
Наразі зміни до Закону №1700 дещо розв’язують руки фінансово-відповідальним особам на підприємстві (зокрема, бухгалтерам або фінансовим директорам), адже вони цілком можуть бути викривачами корупційних схем на підприємстві або просто повідомляти про відомі їм факти ухилення від оподаткування та інші порушення. І навіть, якщо повідомлена інформація не буде врахована НАЗК (поза межами повноважень), викривачу буде роз’яснено, кому саме така інформація може бути повідомлена. Втім, для таких випадків вимоги Закону №1700 щодо захисту прав викривача на повідомлення іншим правоохоронним органам не поширюється.
Як же комерційна таємниця?
У цій ситуації багато хто згадає про комерційну таємницю і про те, що її можна і потрібно захищати. Часто при прийманні на роботу працівники підписують документ про те, яка інформація становить комерційну таємницю і яку відповідальність вони будуть нести у разі її порушення. То що ж викривачі розголошуватимуть комерційну інформацію безкарно?
За новоприйнятим Законом №198 викривач не зобов’язаний надавати документальні докази до повідомлення про корупційні правопорушення, але може їх надати. У такому разі звільнення від юридичної відповідальності викривача має виключати й відповідальність за розголошення комерційної таємниці. Навіть покарати його за це роботодавець не може – закон передбачає повний захист та безоплатну правову підтримку.
Втім, практика застосування нових норм для викривачів може неабияк здивувати у майбутньому, якщо, скажімо, у посадових обов’язках та письмових трудових договорах прямо сказано про відповідальність за порушення вимог нерозголошення комерційної таємниці, окрім випадків, встановлених законом. На нашу думку, розголошення комерційної таємниці шляхом передання документальних фактів викривачем може торкатись не лише корупційних діянь, а й іншої госпдіяльності підприємства. І тоді останнє матиме право на відшкодування збитків, завданих таким розголошенням. Чи будуть братись до уваги вимоги Закону №1700? Покаже час.
А якщо інформація неправдива?
Викривач нестиме відповідальність за завідомо неправдиві повідомлення або неумисні повідомлення недостовірної інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень. Захист особистих немайнових прав юрособи в такому разі здійснюватиметься у такому ж обсязі, що й особисті немайнові права фізичних осіб. Особа, щодо якої надано таку неправдиву інформацію, має право на відповідь і на відшкодування моральної та майнової шкоди, а також спростування недостовірної інформації (ч. 2 ст. 94, ч. 6 ст. 277, ч. 1 ст. 280 ЦКУ). Звісно, якщо вона доведе, що викривач не помилився, а знав, що надана ним інформація неправдива.
Кому повідомляти та які умови виплати винагороди викривачу?
Закон №198 передбачає три канали повідомлень для викривачів:
- внутрішній канал – спосіб захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юрособи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу;
- зовнішні канали – шляхи повідомлення інформації викривачем через фіз- чи юросіб, у т. ч. через ЗМІ, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо.
Важливо! Роль зовнішніх каналів у повідомленні про корупційні злочини дуже сумнівна. Викривач – це завжди фізична особа, і якими мають бути наступні дії ЗМІ, ГО та профспілок у разі отримання ними інформації, наразі незрозуміло. Чи варто включати у такий невиключний перелік інтернет-видання – теж питання відкрите. Єдине, що зрозуміло – зовнішні канали слід використовувати, якщо внутрішні та регулярні канали виявились неефективними, викривача, його близьких вже звільнено з роботи та є високий ризик знищення документів/доказів (ч. 4 ст. 53-2 Закону №1700);
- регулярні канали – шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем НАЗК, іншому суб’єкту (у сфері протидії корупції, органам досудового розслідування тощо).
Щодо виплати винагороди, то і тут не все так просто. Розмір винагороди за інформацію встановлений на рівні 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку, але не більше трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину.
При цьому виплата здійснюється лише після ухвалення обвинувального вироку суду, де предмет злочину сягатиме 5 000 і більше розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наприклад, рахуємо винагороду за даними Держбюджету-2020:
- винагорода буде, якщо злочин був на суму від 2102 х 5000 = 10 510 000 грн;
- розмір винагороди буде 10% (тобто 1 051 000 грн), оскільки це менше за 3000 х 4723 = 14 169 000 грн.
Тобто 14 169 000 грн – це максимальна сума винагороди, яку можна отримати за інформацію про корупційний злочин, вчинений у 2020 році.
Якщо злочин було скоєно раніше, то максимальна сума винагороди буде меншою.
Якщо злочин буде на суму, меншу за 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на момент його вчинення), то винагороди інформатор не отримає зовсім. Не буде винагороди і якщо судом буде закрите кримінальне провадження з реабілітуючих підстав чи винесено виправдовувальний вирок.
Окрім того, остаточно сума визначається судом і виключно за виконання обов’язкових двох умов:
- персональність інформації – інформація, яку повідомив викривач, повинна походити від його особистої обізнаності, у тому числі інформація, отримана від третіх осіб. За інформацію з офіційних джерел та ЗМІ гроші не виплачуватимуть;
- важливість інформації – інформація, яку повідомив викривач, повинна містити фактичні дані, що можуть бути перевірені, і сприяти доказуванню хоча б однієї з обставин вчинення корупційного злочину.
Отже, щоб отримати винагороду, доведеться особисто та активно сприяти розслідуванню. І варто добре подумати, чи готова особа до такої співпраці з правоохоронними органами.
Насамкінець
Наведене нами вище – це лише кілька моментів з доволі складного та важливого закону. І як би ми до нього не ставились (позитивно чи негативно), він починає діяти вже з 01.01.2020 року. Тому, скоріш за все, ми ще не раз будемо повертатись до цих нововведень та розповідати нашим читачам, як він діє на практиці.