З 1 вересня 2020 року Держпраці посилює інспекційні заходи щодо виявлення у суб’єктів господарювання неоформлених працівників.
За повідомлення Державного центру зайнятості, перевірки розпочалися у роботодавців, які мають найвищий ризик застосування незадекларованої праці. Це суб’єкти, у яких обсяг наданих послуг (виконаних робіт) не відповідає фактичній чисельності найманих працівників, у яких відбулося зменшення кількості найманих працівників під час карантину та відсутня позитивна динаміка працевлаштування після пом’якшення карантинних заходів, а також ті, які приховують трудові відносини, замінюючи їх іншими видами цивільних або господарських відносин.
Нові збільшені розміри штрафів
Причина такої активності цілком зрозуміла: саме з 01.09.2020 р. мінімальна заробітна плата становить вже 5 тис. грн, що впливає на штрафні санкції за ст. 265 КЗпП.
Наведемо їх у таблиці.
| Порушення за ст. 265 КЗпП | Розмір відповідальності |
| Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків | 50 тис. грн на момент виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. До юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження |
| Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків, вчинене повторно протягом двох років з дня виявлення порушення | 15 тис. грн на момент виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. |
| Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі | 15 тис. грн на момент виявлення порушення |
| Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці | 10 тис. грн на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. |
| Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» | 20 тис. грн на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. До юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження |
| Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні | 15 тис. грн на момент виявлення порушення |
| Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні при проведенні перевірки щодо виявлення наступних порушень – фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків | 80 тис. грн на момент виявлення порушення |
| Порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини | 5 тис. грн за кожне таке порушення |
| Порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини вчинені повторно протягом року з дня виявлення порушення | 10 тис. грн за кожне таке порушення |
А як же ж мораторій на перевірки?
Як свого часу повідомляло Мінекономіки, державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності ідентифікується за сферами контролю, а не за органами, які його здійснюють. Що це означає, буде зрозуміло на прикладі трудових перевірок.
Під мораторієм на перевірки, введеним на час карантину Законами №530-ІХ та №533-ІХ, наразі є перевірки Держпраці у сфері охорони праці.
А ось перевірки Держпраці у сфері державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції під мораторій не підпадають.
Отже, Держпраці як орган проводити перевірки може. Але лише за тими сферами, які не потрапляють під мораторій!
То як щодо перевірок неоформлених працівників, виплати зарплати «у конвертах» та інших порушень трудового законодавства, крім охорони праці? Мораторій на них не встановлено. Водночас відсутні на сьогодні й доручення Прем’єр-міністра України для здійснення інспекційних відвідувань, які є окремою підставою для проведення інспекційних відвідувань роботодавців (п. 8 ч. 5 Порядку №823).
Тож наразі очікуємо інспекційні відвідування. І якщо Держпраці не перевірятиме охорону праці, то перевірка, скоріш за все, законна. Проте в цьому слід переконатися у кожному конкретному випадку під час допуску. А ми нагадаємо, на що варто звернути увагу.
Перевірки неоформлених працівників
Нагадаємо, що з 23.07.20200 р. до постанови КМУ від 21.08.2019 р. №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» були внесені зміни, які наразі розмежовують повноваження Держпраці та органів місцевого самоврядування.
Так, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться виключно інспекторами Держпраці та її територіальних органів.
За органами місцевого самоврядування (інспектори праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад) залишили лише перевірки:
- своєчасної та у повному обсязі оплати праці,
- дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці,
- оформлення трудових відносин.
Причому органи місцевого самоврядування здійснюють перевірки у формі тих самих інспекційних відвідувань, як це робить Держпраці.
«Анонімка» – не підстава для перевірки!
Минулого року ми розглядали справу, у якій ВС чітко вказав: такої підстави для перевірки від Держпраці, як інформація з анонімних джерел, Порядком №295 не передбачено.
Звісно, зараз діє вже згаданий Порядок №823. Але і в ньому такої підстави для інспекційного відвідування, як «анонімка», немає.
Нові службові посвідчення
Нагадаємо про останні зміни у перевірках Держпраці.
Так, постановою КМУ від 08.07.2020 р. №617 органи Держпраці перепідпорядковані та відтепер координуються Мінекономіки.
Під час допуску до інспектування з питань неоформлених працівників інспектор Держпраці пред’являє лише посвідчення. Копію направлення він має вручити суб’єкту відвідування перед підписанням акта разом із внесенням запису про проведення інспектування до журналу реєстрації перевірок (заходів держконтролю).
Службові посвідчення мають бути переоформлені за формою, встановленою Мінекономіки.
Проте у перехідний період (до затвердження Мінекономіки зазначених форм службового посвідчення та картки обліку даних інспектора праці) застосовуються форма службового посвідчення та картка обліку даних інспектора праці, затверджені Мінсоцполітики.
Перевірити дійсність пред’явлених йому посвідчень (номери посвідчень, фото інспектора і та ПІБ, посаду) можна за посиланням.
Це стосується не лише інспекторів територіальних органів Держпраці, а й посадових осіб органів місцевого самоврядування, які отримали службові посвідчення за зверненнями сільського, селищного, міського голови (п. 3 Порядку №823).
Відповідно, якщо на момент допуску на об’єкт перевірки інформація з посвідчення інспектора не співпадатиме з інформацією на вебсайті Держпраці, суб’єкт відвідування має право не допустити їх до перевірки (абз. 4 ч. 1 ст. 10 Закону №877).
Нова постанова про штрафи
Щодо порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю, то зазначимо, що через переведення Держпраці під контроль до Мінекономіки, має бути затверджена й нова форма постанови за виявлені порушення у сфері праці.
На перехідний період (до затвердження Мінекономіки нової форми постанови) застосовується форма постанови про накладення штрафу, затверджена Мінсоцполітики (п. 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджена постановою КМУ від 17.07.2013 р. №509).