Коментар до рішення Закарпатського окружного адмінсуду від 31.01.2019 р., справа №260/1131/18
Позиція ВС щодо вимог до звернення громадян
Нещодавно ми розповідали про рішення ВС від 20.11.2018 р., справа №820/6001/16, у якому зазначалося, що «анонімка» не може бути підставою для прийняття ДФС рішення про призначення податкової перевірки.
Аналогічну практику призначення інспекційних відвідувань, як показує коментоване рішення, перейняли органи Держпраці. Тому роботодавцям теж доводиться звертатися до суду.
Перевірка ФОП за анонімним повідомленням
Підставою для інспекційного відвідування одного з ФОПів стала інформація, отримана «із анонімних джерел». Контролерів повідомили, що цей ФОП може використовувати працю найманих працівників без оформлення трудових договорів.
Правда, окрім цього, Держпраці посилались на лист від ПФУ, який вказував на відсутність сплати ЄСВ за найманих працівників. Однак суд не взяв його до уваги, адже якщо у ФОП немає найманих працівників, іншої інформації від ПФУ й не могло би бути.
Суд: анонімні звернення розгляду не підлягають!
Суд у коментованому рішенні дійшов аналогічних висновків, як ВС у справі №820/6001/16.
П. 5 Порядку №295 визначено випадки, коли проводяться інспекційні відвідування. За цією нормою, інформація про порушення може надходити до органів Держпраці від таких осіб як працівник або інша фізична особа, правоохоронних органів, посадових осіб інших органів держнагляду (контролю), профспілкових органів, а також за інформацією Держстату, ДФС, ПФУ та їх територіальних органів.
Суд зауважує, що такої підстави як інформація з анонімних джерел, Порядком №295 не передбачено. Тому суд доходить висновку, що законних підстав для проведення інспекційного відвідування ФОП на момент складання наказу не було.
Як скаржитись не анонімно: вимоги закону
Питання практичної реалізації громадянами України права звертатись до контролерів і повідомляти/скаржитись на порушення регулює Закон №393/96.
Відповідно ч. 1 до ст. 5 Закону №393/96, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Ч. 1 ст. 3 Закону №393/96 зазначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Згідно з ч. 4, 5 ст. 5 Закону №393/96, звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення доведеться викласти на папері, а якщо із таким органом вже налагоджене електронне листування (як от із податківцями), звернутися можна і в електронній формі.
Але! Незалежно від форми у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш ніж через 10 днів від дня його надходження (крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 цього Закону) (ч. 7, 8 ст. 5 Закону №393/96).
Тому звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ч. 1 ст. 8 Закону №393/96).
Ось і в коментованій справі висновки суду були такі: оскільки законодавством України закріплено, що звернення громадян, з яких неможливо встановити авторство (анонімні), розгляду не підлягають, то на інформацію, отриману з таких звернень, встановлене обмеження на використання.
Жодним спеціальним законом не надано органам Дерпраці право використовувати «анонімки» як підстави для проведення інспекційного відвідування.
Ризики штрафів: використання праці членів сім’ї
Не можемо не згадати про ще один нюанс цієї судової справи. Під час перевірки об’єкта відвідування за місцем здійснення підприємницької діяльності інспектори побачили за роботою не лише саму жінку-підприємця, а й її чоловіка. І тут почалося...
У своїх поясненнях підприємниця вказувала на те, що її чоловік іноді допомагає у важкій фізичній роботі за місцем здійснення підприємницької діяльності. Адже за цією адресою вона разом з чоловіком не лише працюють, а й проживають сім’єю. Відповідно у неї немає жодних домовленостей з чоловіком про працевлаштування та виконання робіт, жодних коштів за таку допомогу вона йому і не пропонувала.
Бувають і протилежні випадки, коли підприємцю допомагають здійснювати його діяльність жінка та/або власні діти. То що ж із ними договір укладати?
Звісно, що доходи, які одержані одним з подружжя, є їх спільною сумісною власністю (ст. 61 Сімейного кодексу України). Водночас використання праці фізосіб у господарській діяльності КЗпП є дозволеним лише за укладенням з ними трудових договорів, а за ЦКУ — за цивільно-правовими договорами.
Допомога дружини/чоловіка цілком може бути визнана Держпраці фактом використанні праці без оформлення трудових відносин. Для інших членів сім’ї та родичів особливостей чи винятків теж не передбачено.
Звісно, у коментованій нами справі є два важливих факти, які зіграли на користь скасування штрафів від Держпраці:
- відсутні підстави для перевірки (анонімна інформація такою не визнана судом),
- місце здійснення госпдіяльності співпало з місцем проживання. Тож відрізнити роботу за трудовим договором чи договором ЦПХ від допомоги у домашньому господарстві практично неможливо.
Але не всім так може пощастити. Тому, нагадуючи у цій справі про такі важливі факти та обставини, як використання праці фізичних осіб-членів сім’ї у госпдіяльності ФОПами, останнім варто бути готовими до претензій від Держпраці та до штрафів.
Члени сім’ї за чинними КзпП та ЦКУ так само мають право на отримання доходу за виконувану ними роботу з виплатою всіх обов’язкових податків та зборів.