Нагадаємо, що на сьогодні Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення затверджені наказом Мінфіну від 08.07.2016 р. №584, прийнятим на виконання скасованого Закону №1702.
Поки ми всі в очікуванні нової редакції Критеріїв для бухгалтерів та податкових консультантів, Мінфін наказом від 05.04.2021 р. №196 затвердив Порядок надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій.
Нагадаємо, що з минулого року Мінфін відповідно до покладених на нього завдань здійснює нормативно-правове регулювання, зокрема, також у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (пп. 5 п.4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМУ №375) Про це ми писали тут.
Кому надсилатимуть запити?
З’ясуємо, як, в яких випадках та які запити буде подавати Держфінмоніторинг бухгалтерам та податковим консультантам.
Порядок №196 з урахуванням приписів пп. 77 п. 4 Положення про Мінфін має поширюватись на всіх госпсуб’єктів, які підпадають під сферу моніторингу саме Мінфіну, зокрема, на:
- суб’єктів аудиторської діяльності;
- бухгалтерів;
- суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
- суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
- суб’єктів господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;
- суб’єктів господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
- суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
- суб’єктів господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор;
Відразу зауважимо, що аналогічний затвердженому Порядку №196 документ з надсилання запитів суб’єктам первинного фінмоніторингу існував й раніше, проте на виконання скасованого Закону №1702 - Порядок надання інформації щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій, затверджений наказом Мінфіну 23.12.2015 р. №1168.
Про що можуть запитувати?
За п. 1 розділу ІІ Порядку №196 Держфінмоніторинг надсилає суб’єкту Запит у разі, якщо об’єктом фінансового моніторингу є:
- фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
- фінансова операція або інформація про клієнта, пов’язана з вчиненням кримінального правопорушення, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
- інформація про дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників, у т. ч. зазначена у запиті уповноваженого органу іноземної держави, відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону.
Фактично за аналогічними операціями мали надсилатись й запити за попереднім Порядком №1168.
Втім, наразі Порядок №196 стосується фінансової інформації, визначення терміну якої наведене у п. 65 ч. 1 ст. 1 Закону №361 і стосується дії з активами, вчиненими за допомогою, зокрема, бухгалтерів (ФОПів-бухгалтерів) чи податкових консультантів, або про які стало відомо таким особам у рамках встановлення(их) ділових відносин з клієнтом.
Тож виникає питання: як Держфінмоніторинг має запитувати про фінансову операцію або інформацію про клієнта, пов’язану з вчиненням кримінального правопорушення, що не стосується легалізації (відмивання) доходів?
На нашу думку, така інформація може бути й невідома бухгалтерам (ФОПам-бухгалтерам) чи податковим консультантам під час надання бухгалтерських чи податкових послуг клієнтам або стане відома значно пізніше, ніж дата отримання запиту.
Не кажучи вже про те, що відмовити у наданні такої інформації бухгалтери (ФОПи-бухгалтери) чи податкові консультанти не можуть. За приписами п. 4, 6 розділу ІІ Порядку №196 відповідні особи мають надіслати повідомлення ЛИШЕ про відсутність таких фіноперацій. В той час як навіть попередній порядок (який стосувався банківських та небанківських фінустанов — п. 7 розділу ІІ Порядку №1168) надавав можливість повідомляти про відсутність ІНФОРМАЦІЇ про такі фінансові операції на момент отримання запиту. Адже бухгалтери чи податкові консультанти можуть дізнатись про фіноперації значно пізніще, скажімо, під час складення звітності чи відображення вже реалізованої операції у бухобліку.
Відповідно, повідомляючи про відсутність за період відстеження чи на період моніторингу фіноперацій (а не ІНФОРМАЦІЇ про них на момент отримання запиту) на бухгалтерів (ФОПів-бухгалтерів) чи податкових консультантів цілком ймовірно можуть очікувати фінсанкції.
Залежно від ситуації, це може бути відповідальність, зокрема, за неподання або подання недостовірної інформації (п. 6 ч. 5 ст. ст. 32, ст. 33 Закону №361). Розмір санкцій сягатиме 340 тис. грн.
Тож виникло питання: чи не покладає Держфінмоніторинг додаткові обов’язки на бухгалтерів (ФОПів-бухгалтерів) чи податкових консультантів, які не передбачені самим Законом №361?
Тим більше, що відповідна інформація (ми говоримо про інші кримінальні порушення, не пов’язані з відмиванням доходів) має запитуватись у відповідних правоохоронних органів, які здійснюють розслідування таких злочинів у межах повноважень, передбачених КПК та іншими законами. Ні бухгалтерам (ФОПам-бухгалтерам), ні податковим консультантам вона невідома й не може бути відома в силу їх діяльності та послуг, що надаються.
Ще одне актуальне питання: чи можна вказати саме на відсутність інформації щодо запитуваних фіноперацій чи клієнта, які пов’язані з вчиненням інших злочинів, ніж легалізація (відмивання) доходу, скажімо, якщо такі бухгалтери (ФОПи-бухгалтери) чи податкові консультанти отримають відповідні запити?
У разі відсутності фінансових операцій у періоді відстеження чи за період фінмоніторингу отримувач запиту (бухгалтери чи податкові консультанти) можуть надати Держфнмоніторингу інформацію про їх відсутність з посиланням на дату та номер запиту (п. 4, 6 розділу ІІ Порядку №196).
Важливо! Самим суб’єктам первинного фінмоніторингу нагадаємо, що за приписами п. 13 ч. 2 ст. 8 Закону №361 суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний подавати на запит спеціально уповноваженого органу, що вчинений в межах його повноважень, інформацію щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за погодженням із відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
А за приписами ч. 3 ст. 31 Закону №361 на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави спеціально уповноважений орган має право доручити суб’єкту первинного фінансового моніторингу зупинити чи поновити проведення або забезпечити проведення моніторингу фінансових (фінансової) операцій (операції) відповідної особи протягом строку, встановленого таким запитом.
Чи можна продовжити строк надання відповіді?
З позитивного у Порядку №196. В частині неможливості надання інформації у строк, визначений Держфінмоніторингом у запиті, суб’єкт первинного фінмоніторингу має право повідомити про неможливість дотримання строків, визначених п. 3, 5 розділу ІІ Порядку №196, з об’єктивних причин. Такими об’єктивними причинами можуть бути, зокрема, значний обсяг інформації, що запитується, необхідність копіювання або сканування значної кількості документів, одержання даних з архівів, подання інформації в паперовій формі тощо (дод. 1 до Порядку №196). Тобто перелік таких причин не є вичерпним. Це прямо вказує на те, що такими причинами можуть бути й інші обставини чи факти, і їх наявність фактично позбавляє Держфінмоніторинг права відмовити у погодженні збільшення строків для надання повідомлення та документів/інформації на відповідний запит.
Як бути, якщо забув повідомити про фіноперації?
Ще один позитивний момент — хоч наразі складно чітко визначити, наскільки ми правильно розуміємо цю норму.
Так, у п. 5 Розділу ІІ Порядку №196 зазначено, що суб’єкт протягом п’яти робочих днів з дати отримання Запиту про моніторинг здійснених фінансових операцій повідомляє Держфінмоніторинг про здійснені фінансові операції, про які раніше не подавав повідомлення про фінансові операції.
На перший погляд, йдеться про те, що отримаючи відповідний запит бухгалтери (ФОПи-бухгалтери) чи податкові консультанти (якщо вони не зробили цього до дати отримання запиту) може виправитись та повідомити про фіноперації, які підлягають фінмоніторингу, про що не повідомили чи не могли повідомити раніше. Втім, як буде тлумачитись ця норма самим Держфімоніторингом та Мінфіном та чи будуть застосовуватись штрафи за неподання/несвоєчасне подання інформації у розмірі до 340 тис. грн (п. 6 ч.5 ст. 32 Закону №361) — покаже час та практика.
Направляти документи лише з використанням КЕП?
Питання обміну інформацією також викликає багато питань.
Загалом пропонується здійснювати інформаційний обмін в електронній формі з дотриманням вимог Закону «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» (п. 2 розділу V Порядку №196).
Втім, зазначено, що у разі виникнення ситуацій, що призводять до неможливості подачі до Держфінмоніторингу повідомлень про фінансові операції, повідомлення про відсутність фінансових операцій або заяви в електронній формі, вони формуються та подаються в зашифрованому вигляді на змінних носіях (CD, DVD, Flash-носїї) разом із супровідним листом (для суб’єктів-банків) або в паперовому вигляді рекомендованим листом з повідомленням про вручення або за допомогою кур’єрського або урядового фельд’єгерського зв’язку (для інших суб’єктів).
Як виняток, Запит або повідомлення про розгляд заяви може бути направлено засобами факсимільного зв'язку за номером, зазначеним у заяві, з подальшим його направленням рекомендованим листом з повідомленням про його вручення.
Датою та часом отримання Запиту або повідомлення про розгляд заяви є дата та час, які вказуються у звіті про відправлення факсу.
Зразок повідомлення про розгляд заяви про збільшення строку подання інформації щодо відстеження (моніторингу) фіноперацій клієнта для подачі в паперовому вигляді наведено в додатку 2 до цього Порядку №196.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!