21 липня 2021 року Мінекономіки оприлюднило для обговорення законопроєкт «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» (завантажити).
Зауважимо, що це не перше його оприлюднення. Вперше про нього ми розповідали ще у 2019 році. Тоді планувалося, що він набере чинності з 1 січня 2021 року. І ним, серед іншого, будуть внесені деякі важливі зміни до КЗпП. Зокрема, планували збільшити кількість штрафів у сфері охорони праці, а інспекторам з праці знову дозволити приходити на перевірки у будь-який час. Згодом наприкінці січня 2021 року його було опубліковано на сайті СПО профспілок. Ми про це писали тут. І ось тепер маємо ще одну версію цього закону.
Як зазначено у пояснювальній записці, розроблено цей законопроєкт з метою формування нової національної системи запобігання професійним ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров’я працівників та імплементації положень Директиви Ради 89/391/ЄЕС про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров'я працівників на роботі
У новій редакції проєкту Закону прописано, що він визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади безпеки та здоров’я працівників на роботі в Україні, регулює соціально-трудові відносини у цій сфері з метою забезпечення безпечних умов праці, збереження життя і здоров’я працівників та встановлює єдиний порядок організації системи управління у цій сфері.
Дія цього Закону поширюватиметься на усіх працівників та роботодавців незалежно від форми власності та виду діяльності. Іншими законами можуть встановлюватись особливості регулювання відносин у сфері безпеки та здоров’я працівників з урахуванням норм цього Закону, не допускаючи звуження змісту та обсягу визначених ним прав, гарантій та обов’язків у цій сфері. Водночас дія Закону не буде поширюватися на військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, осіб, які мають спеціальні звання, державних, правоохоронних органів та військових формувань, утворених відповідно до законодавства України
Проєкт Закону тепер складається з восьми розділів (раніше було 9, виключили розділ "Експертні організації"):
- Розділ 1. Загальні положення.
- Розділ 2. Державна (національна) політика у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі.
- Розділ 3. Організація роботодавцем безпеки та здоров’я працівників.
- Розділ 4. Права та обов'язки роботодавців і працівників
- Розділ 5. Безпека та здоров’я окремих категорій працівників.
- Розділ 6. Державні заходи сприяння, контролю та забезпечення дотримання законодавства про безпеку та здоров’я працівників.
- Розділ 7. Відповідальність у сфері безпеки та здоров’я працівників.
- Розділ 8. Прикінцеві положення.
Зміни до Кодексу законів про працю
Згідно з "Прикінцевими положеннями" проєкту Закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» пропонується:
1. Виключити з КЗпП такі статті:
- 190. Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років
- 191. Медичні огляди осіб молодше вісімнадцяти років
- 192. Заборона залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні
2. Викласти у новій редакції главу XVIII КЗпП "Нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю".
Замість ст. 265 щодо штрафів з'являться нові статті щодо правил перевірок Держпраці та інспекторів праці.
Так, державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю здійснюватиме державна інспекція праці відповідно до цього Кодексу та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. Заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю здійснюватимуть у формі проведення інспекційних відвідувань об’єктів відвідування. У визначених законом випадках контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється органами місцевого самоврядування. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.
У ст. 261 КЗпП уточнюються основні права інспекторів праці. Зокрема, вони матимуть право (за умови пред'явлення службового посвідчення):
1) під час проведення інспекційного відвідування безперешкодно, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби відвідувати будь-які робочі місця (зони), а також проходити до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень, в яких використовується наймана праця;
2) проходити у денний час до нежитлових будинків, приміщень, споруд та інших об’єктів, місць, у яких (на яких) перебувають фізичні особи, стосовно яких є достатньо підстав вважати, що вони виконують трудові обов’язки, або до них застосовується примусова праця;
3) ознайомлюватися з оригіналами та робити копії (в тому числі – електронні) актів об’єктів відвідування, які стосуються прав працівників, колективних або трудових договорів, а також документів, ведення яких передбачено законодавством про працю;
4) наодинці або у присутності свідків ставити об’єкту відвідування та/або працівникам, представникам профспілок, їх організацій та об’єднань, члени яких працюють на об’єкті відвідування, запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію стосовно стану додержання вимог законодавства про працю, їх порушення та вжиті заходи щодо усунення таких порушень;
5) вимагати від об’єктів відвідування забезпечення вільного доступу працівників до інформації у відповідності до вимог законодавства;
6) вимагати припинення незаконних дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);
7) відбирати зразки матеріалів і речовин, які використовуються або обробляються;
8) за результатами інспекційного відвідування визнавати роботу такою, що виконується в межах трудових відносин, незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами;
9) вносити об’єктам відвідування обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю;
10) у випадках наявності обґрунтованої безпосередньої загрози здоров’ю чи життю людей вносити об’єктам відвідування обов’язкові для виконання вимоги щодо усунення такої загрози;
11) надавати уповноваженим органам рекомендації щодо відсторонення від виконання обов’язків винних у порушенні законодавства про працю працівників об’єкта відвідування або притягнення їх до відповідальності згідно з законом;
12) залучати у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, правоохоронні органи для припинення незаконних дій об’єкта відвідування та осіб, які перешкоджають їм виконувати службові обов’язки;
13) складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення і накладати адміністративні стягнення;
14) отримувати безоплатно від об’єктів відвідування, органів, уповноважених управляти майном, державних органів статистичні та інші звітні дані, інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання своїх повноважень;
15) витребувати для огляду у фізичних осіб, які перебувають на робочих місцях або поза ними у виробничих, службових, адміністративних приміщеннях, будинках, спорудах та інших об’єктах, місцях, що використовуються для здійснення господарської діяльності, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують трудові обов’язки, документи, що посвідчують особу;
16) здійснювати фіксацію процесу інспекційних відвідувань з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки.
Державні інспектори праці у ході здійснення повноважень, передбачених пунктами 1 та / або 2 частини дев’ятої цієї статті, можуть отримувати доступ до житла особи лише у випадках наявності згоди цієї особи або вмотивованого рішення суду.
Важливо! Проєктом Закону пропонується внести зміни щодо відповідальності за порушення законодавства про працю. Тепер їй буде присвячена ст. 268 КЗпП (а не ст. 265 КЗпП). Зокрема, змінюються розміри окремих трудових штрафів, а саме за:
- фактичний допуск працівника до роботи з порушенням вимог частини третьої статті 24 КЗпП, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування ЄСВ,
- у 15-тикратному (а юридичні особи та ФОП, які є платниками єдиного податку першої – третьої груп, – у 10-кратному) розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Наразі за ст. 265 КЗпП штраф становить 10 МЗП (з 01.01.2021 р. – 60 000 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, а до «єдинників» І-ІІІ груп застосовується попередження;
- недодержання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі,
- у 5-тикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Наразі штраф становить 2 МЗП (у 2021 році – 12000 грн).
Вводиться окремий фінштраф за порушення законодавства про відпустки. Його розмір становить 3 мінзарплати (у 2021 році – 18000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Наразі окремого виду штрафу КЗпП не встановлено.
***
Читайте також: Нові правила трудових перевірок: оновлено законопроєкт від Мінекономіки