У червні Верховна Рада України дала зелене світло реформі Бюро економічної безпеки (БЕБ), на якій наполягав бізнес та міжнародні партнери України.
Європейська Бізнес Асоціація вітала та вітає це рішення як таке, що допоможе сприяти протидії економічній злочинності і контрабанді. Крім того, це одна з фундаментальних реформ, яку вимагають від України при започаткуванні переговорів щодо інтеграції в ЄС. Тож ще раз хочемо подякувати народним депутатам, що в тексті законопроєкту думку бізнесу було враховано.
Втім, на думку бізнесу, функціонування оновленого БЕБ може не стати повною мірою ефективним без внесення низки змін до Кримінального процесуального кодексу України (КПК), які гарантуватимуть захист бізнесу від зловживань щодо надмірного тиску правоохоронців та неправомірного втручання в господарську діяльність. Тож бізнес-спільнота пропонує доопрацювати законопроєкт №10440 від 29 січня 2024 року, що сприятиме проведенню ефективної реформи в країні.
Так, для забезпечення ефективної роботи БЕБ варто:
- Визначити, що у кримінальних правопорушеннях, підслідних Національній поліції України та БЕБ, не може бути надано доручення оперуповноваженим Служби безпеки України.
- Встановити, що будь-які дії чи бездіяльність, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті за будь-якої процесуальної дії, можуть бути оскаржені слідчому судді.
- Передбачити, що у прокурора після отримання судового рішення, відповідно до якого необхідно повернути тимчасово вилучене майно, з’являється обов’язок протягом 24 години надати вказівку органу, який вилучив майно, щодо негайного повернення такого майна, а орган, що вилучив майно, має 72 години на його повернення.
- Встановити строк дії ухвали слідчого судді про арешт майна. Зокрема, передбачити, що якщо у випадку накладення арешту на майно третьої особи (фізичної або юридичної особи) така фізична особа або засновник чи працівник юридичної особи протягом 60 днів з дня винесення ухвали про арешт майна не набули статусу підозрюваного, суд повинен скасувати арешт за заявою такої особи, якщо прокурор не доведе необхідність подальшого арешту такого майна.
- Впровадити поняття критично важливого майна (засоби праці, що є складовою господарської діяльності) та встановити виключні підстави для його вилучення.
- Чітко визначити, що неповідомлення власника майна про розгляд клопотання про арешт майна є перешкодою у розгляді такого клопотання.
- Прямо надати право слідчому скасовувати арешт майна під час закриття кримінального провадження.
- Передбачити, що максимальний розмір застави не може перевищувати мінімального обсягу інкримінованих збитків, підтверджених висновком експерта, а також виключити випадки для призначення застави, що перевищує встановлені КПК розміри.
- Визначити зобов’язання слідчих суддів проводити перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог підслідності.
- Передбачити, що визначення або зміну підслідності кримінального провадження може бути оскаржено до прокурора вищого рівня, а відмову у задоволенні такої скарги може бути оскаржено до суду.
- Визначити, що особа, в якої проведено обшук, має гарантоване право ознайомитись із матеріалами, якими прокурор, слідчий обґрунтовував клопотання про проведення обшуку. Пропонуємо також передбачити право на оскарження ухвали про обшук.
- Визначити, що перелік речей та документів, які можуть бути вилучені, визначений в ухвалі слідчого судді про тимчасовий доступ, повинен бути вичерпним.
- Повернути строки досудового розслідування та процедуру їх продовження у «фактових» кримінальних провадженнях (у редакції КПК, чинній до 1 січня 2024 року) за винятком тяжких та особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України (зберегти їх у чинній редакції КПК). Також представники бізнесу вбачають за доцільне врегулювати питання щодо строків у кримінальних провадженнях, які почалися і не завершилися до впровадження воєнного стану та передбачити можливість продовжувати такі строки у слідчих суддів.
- Передбачити заборону стороні обвинувачення проводити експертизи у підвідомчих організаціях. Протилежна ситуація призводить до того, що правоохоронний орган відкриває кримінальні провадження і в своїх же підвідомчих експертних організаціях призначає та проводить експертизи на підтвердження своєї позиції як сторони обвинувачення. Представники бізнесу зауважують, що зазначений підхід призводить до необ’єктивності під час здійснення кримінального провадження.
- Передбачити, що слідчий суддя або суд можуть винести окрему ухвалу, якою визнати порушення строків повернення тимчасово вилученого майна та передати її до дисциплінарного органу або для вирішення питання про реєстрацію кримінального провадження до відповідних органів, якщо таке порушення строків повернення містить ознаки кримінального правопорушення.
У зв’язку з цим Асоціація звернулась до Президента України, Голови Верховної Ради, Генерального прокурора, Керівників парламентських комітетів та депутатських фракцій з проханням сприяти доопрацюванню законопроєкту №10440, включивши до нього запропоновані представниками бізнесу норми. Сподіваємось на увагу до нашого звернення!
