Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму інтерв’ю розповів про реформування податкового контролю.
Нова тенденція останніх реформ - запровадження системи управління за податковими ризиками. Про це ми повідомляли тут.
За словами Гетманцева, програма системи управління ризиками (compliance risk management – CRM) успішно діє в Австралії, Канаді, Великобританії, США, рекомендації щодо застосування її розроблені ОЕСР та МВФ. Вона є насправді революційною за ідеологією взаємовідносин платника та держави.
Що ж в ній такого революційного? Як передбачається, ця система буде спрямована на те, аби за зовнішніми ознаками діяльності віддалено виявити ризики в діяльності платників податків, щодо яких необхідно проводити додатковий податковий контроль і відповідно звільнити від такого контролю всіх інших.
Історія запровадження CRM в Україні
З 2022 року (за винятком перших найстрашніших місяців війни) команда фінансового блоку уряду почала інтенсивно втілювати українську CRM у життя.
Робота велася спільно з міжнародними експертами та експертами МВФ щодо напрацювання нового підходу, який відповідає кращим міжнародним практикам у взаємодії податкового органу з платниками податків, дала шанс на зміну підходів в управлінні податковим органом, а результат роботи був матеріалізований у Постанові КМУ від 25.07.2024 №854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі».
Постановою закладено основи впровадження та функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, які вдосконалюватимуться відповідно до визначених завдань у Національній стратегії доходів до 2030 року (4.2.2(a) Управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).
Як заявив Данило Гетманцев, «На сьогодні – це черговий потужний крок у зміні світогляду сприйняття роботи податкового органу платниками податків, спрямований на підвищення рівня довіри та добровільного дотримання платниками податків податкового законодавства».
Як надалі взаємодіятимуть платники податків та ДПС
Планується добровільне дотримання платниками податків податкового законодавства (добровільного комплаєнсу) та дій податкового органу для мінімізації такого недотримання або протидії антикомплаєнсу.
Управління податковими ризиками – це структурований, повторюваний, безперервно циклічний процес, який містить комплекс заходів з:
- виявлення (ідентифікації) податкового ризику, його аналізу, оцінки та мінімізації або простіше визначення, що має вчинити податковий орган для того, щоб ризик зменшився (це комплекс заходів, які передбачені ПКУ від різних видів сервісу до стягнення боргу);
- моніторингу та перегляду таких ризиків – це постійний процес, метою якого є тримати систему в актуальному стані. Наприклад, якщо податковий ризик не справджується, його потрібно змінювати чи скасовувати;
- оцінки комплаєнсу – перевірка, чи справдилися визначені ризики, чи досягнуто результату, визначення причин не досягнення – фактично це контроль за якістю здійснення роботи податковими органами, в тому числі територіальними, з податковими ризиками або підґрунтя для моніторингу та перегляду ризиків.
Системою закладаються нові правила взаємодії податкового органу з платником податків – виключно на підставі виявлених податкових ризиків (комплаєнс-ризиків) низького, середнього та високого ступеня.
Залежно від виявленого ступеня податкових ризиків у платників податків податковий орган визначає способи реагування до платника податків - від надсилання повідомлень і листів, навчання платників податків, роз’яснювальної роботи, інформування платника податків про податкові ризики до усіх видів перевірок платників податків та вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу.
Градація платників податків за ступенем ризику відбуватиметься централізовано та відповідно до визначеної методології.
Зрозуміло, що найбільш болюче питання для платника податків - це коли він потрапляє в поле зору податкового органу і очікує на проведення документальної перевірки.
Тому саме впровадження протягом 2024 - 2030 років у діяльність податкового органу підходу через управління податковими ризиками є гарантією для платника податків, що за відсутності у нього податкових ризиків, що мають значний вплив на бюджет, податковий орган на перевірку до платника не прийде.
