Верховний Суд пропонує систематизований огляд практики Верховного Суду у сфері визнання спадщини відумерлою.
Основну увагу зосереджено на дії відповідних норм у часі, підстав для кваліфікації спадщини як відумерлої.
В огляді проаналізовано підходи Верховного Суду до визначення кола суб’єктів, наділених правом звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, зокрема кредиторів спадкодавця та поручителів, а також меж їхнього процесуального інтересу.
Окрему увагу приділено процесуальним питанням розгляду таких справ, включно з вимогами до заяви та доказів, критерієм безспірності вимог, наслідками наявності спору про право та порядком залучення заінтересованих осіб.
Крім того, висвітлено правові позиції щодо можливості апеляційного перегляду рішень про визнання спадщини відумерлою особами, які не брали участі у справі, а також підходи до захисту та відновлення інтересів територіальної громади у випадках відчуження спадкового майна, у тому числі добросовісним набувачам.
Огляд формує цілісне бачення інституту відумерлої спадщини як складного правового механізму, у якому перетинаються інтереси спадкоємців, кредиторів і територіальних громад, та окреслює орієнтири для однакового й передбачуваного застосування відповідних норм.
