«Судово-юридична газета» розповідає, що Верховний Суд роз’яснив, як застосовується правило про граничний вік державної служби. Зокрема, суд вказав, що положення п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» щодо припинення державної служби у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку є імперативним та у разі неприйняття суб’єктом призначення рішення про продовження строку перебування на державній службі є безумовною підставою для звільнення такої особи. Продовження граничного віку перебування на державній службі є правом суб’єкта призначення, а не його обов’язком. Потребу державної служби у конкретному державному службовцеві, який досяг 65-річного віку, визначає суб’єкт призначення. При цьому, бажання особи продовжити службу після досягнення нею 65-річного віку не є достатньою підставою для продовження державної служби після досягнення особою граничного віку перебування на службі.
У чому була суперечка
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з у зв’язку з досягненням 65-річного віку, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суть спору полягала у протиправності звільнення позивача з посади державної служби у зв’язку із досягненням позивачем 65-річного віку. Позивач вказував, що досягнення ним 65-річного віку не є безумовною підставою для припинення його державної служби, оскільки законодавцем передбачено наявність можливості її продовження до досягнення особою 70 років за рішенням суб’єкта призначення. Крім того, позивачем подано заяву з проханням продовжити йому строк перебування на державній службі, однак вона залишена без розгляду. Пізніше він повторно подав заяву аналогічного змісту, проте відповідачем прийнято спірний наказ про звільнення позивача з державної служби. Зважаючи на встановлену законодавством можливість продовження державної служби після досягнення 65-річного віку та на подання ним заяви про намір подальшого її проходження, позивач вважає, що відповідач позбавив його права доступу до державної служби.
Суди попередніх інстанцій у задоволенні позову відмовили. Суди вказали, що продовження граничного віку перебування на державній службі є правом суб’єкта призначення, а не його обов’язком. Відповідне рішення приймається з урахуванням принципу доцільності та необхідності продовження роботи особою, що досягла 65-річного віку, виключно у зв’язку із потребами служби. Така обставина як бажання особи продовжити службу після досягнення нею 65-річного не є достатньою самостійною підставою для продовження державної служби після досягнення особою граничного віку перебування на службі.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Рішення Суду
Верховний Суд вказав, що досягнення державним службовцем 65-річного віку є імперативною підставою для припинення державної служби. Продовження строку перебування на службі після 65 років є правом суб’єкта призначення, а не його обов’язком. Потребу державної служби у конкретному державному службовцеві, який досяг 65-річного віку, визначає суб’єкт призначення. При цьому, бажання особи продовжити службу після досягнення нею 65-річного віку не є достатньою підставою для продовження державної служби після досягнення особою граничного віку перебування на службі.
Крім того, Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон №889-VIII) не передбачає обов’язку суб’єкта призначення приймати окреме рішення щодо заяви про продовження служби; саме наказ про звільнення є результатом розгляду такої заяви (у разі відмови в продовженні).
Припинення державної служби в контексті п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VIII слід розуміти як закінчення строку перебування на державній службі, а тому строк проходження державної служби припиняється у зв’язку зі досягненням особою граничного віку перебування на службі.
Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність звільнення позивача з посади у зв’язку з досягненням 65-річного віку без продовження строку перебування на державній службі.
Постанова Верховного Суду від 18.12.2025 у справі №140/5414/24.
