Податкова застава може поширюватися виключно на майно платника податків, який має податковий борг. Якщо майно боржника у справі про банкрутство було обтяжене податковою заставою через податковий борг іншої особи, а право власності боржника на це майно відновлено судовим рішенням, така застава підлягає припиненню, оскільки перешкоджає реалізації майна у ліквідаційній процедурі та порушує право власності боржника.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
У справі про банкрутство ТОВ «Прінт Інжінірінг» ліквідатор звернувся до суду з клопотанням про припинення податкової застави щодо земельної ділянки та нежитлових будівель боржника, а також про скасування відповідних записів у Державному реєстрі речових прав. Клопотання було мотивоване тим, що майно необхідно включити до ліквідаційної маси, однак його реалізації перешкоджає податкова застава, накладена податковим органом після відновлення права власності боржника на це майно за рішенням суду. При цьому податкова застава була застосована у зв’язку з податковим боргом іншої юридичної особи.
Господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, клопотання ліквідатора задовольнив, припинив податкову заставу і зобов’язав виключити записи про публічне обтяження з державного реєстру.
Переглядаючи справу, КГС ВС зазначив, що право податкової застави виникає лише щодо майна платника податків, який має податковий борг. Наявність одночасно двох умов – податкового боргу та права власності саме цього платника на відповідне майно – є обов’язковою для існування податкової застави. Відсутність хоча б однієї з них виключає можливість її застосування.
Верховний Суд звернув увагу, що після відкриття ліквідаційної процедури арешти та інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута підлягають скасуванню, а накладення нових обмежень не допускається. Такі положення КУзПБ узгоджуються зі ст. 93 ПК України, яка передбачає можливість припинення податкової застави на підставі відповідного судового рішення у процедурі банкрутства.
КГС ВС також підтвердив сформовану правову позицію, відповідно до якої належним способом захисту права власника майна, обтяженого податковою заставою, є позов (або відповідна вимога у справі про банкрутство) про припинення податкової застави як способу усунення перешкод у здійсненні права власності.
У цій справі Верховний Суд встановив, що право власності боржника на спірне майно було відновлено рішенням суду після визнання недійсними договорів його відчуження, а податкова застава була накладена через податковий борг іншої особи – ТОВ «Тотал Кепітл Корпорейшн». За таких обставин податкова застава безпідставно перешкоджала реалізації права власності боржника та формуванню ліквідаційної маси, тому підлягала припиненню з виключенням відповідних записів із державного реєстру.
З огляду на викладене Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу ДПС і залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про припинення податкової застави.
Постанова КГС ВС від 14 липня 2026 року у справі № 910/7869/23.
Більше про податковий борг читайте в наших новинах та аналітиках:
- Закриття ФОПа без податкових боргів у 2026 році: відповіді на питання та покрокова інструкція від редакції
- Податкова вимога-2026: в які строки надсилається
- Автоматичне стягнення податкового боргу ДПС: практика застосування Порядку №699 і поради боржникам у 2026 році
- Які джерела доходів не можуть бути використані для погашення податкового боргу?
- Право податкової застави: коли виникає у 2026 році
- Який код виду сплати зазначається у платіжці погашення податкового боргу?
- Новий власник майна може вимагати припинення податкової застави в суді: деталі справи
