- Як працює автоматичне стягнення податкового боргу з юридичних осіб?
- Які підстави існують для автоматичного стягнення податкового боргу?
- Як працюють нові правила стягнення податкового боргу за Порядком №669?
- Як держава стягує борги і що варто знати кожному платнику податків?
- Коли ДПС береться за стягнення податкового боргу та як це відбувається?
- Висновки
- Практичні рекомендації
- Де почитати більше про погашення податкових боргів?
Як працює автоматичне стягнення податкового боргу з юридичних осіб?
Ще донедавна процес стягнення податкового боргу в Україні тримався на паперовому документообігу, де головною рушійною (або гальмівною) силою був людський фактор. ДПС надсилала до банків паперові платіжні інструкції, а ті, у свою чергу, годинами чи й днями їх опрацьовували. Банківські установи нерідко повертали документи без виконання, посилаючись на відсутність коштів на рахунках, або ж процедури просто губилися в бюрократичних формальностях. Процес, що мав би бути оперативним, розтягувався на тижні чи навіть місяці. Втім, епоха ручного управління у цій сфері, за переконаннями податківців, відходить у минуле.
Йдеться про запроваджене у 2025 році Порядком №699 автоматичне стягнення податкового боргу з юридичних осіб з використанням електронних платіжних інструкцій. За словами керівництва ДПС, цей інструмент демонструє стабільну позитивну динаміку та вже дозволив стягнути понад 100 млн грн податкового боргу більше, ніж з 2 тис. підприємств.
«До запуску цієї системи, наприклад, податковий борг обліковувався за підприємством. Ми направляли паперову платіжну інструкцію до банку, де відкритий рахунок у боржника, щоб стягнути. І починалася історія: то коштів немає, то інші складнощі», – зазначила Леся Карнаух. Нова система повністю змінює підхід – тепер усе відбувається автоматично. При цьому одночасно мінімізується людський фактор, пришвидшується процес і посилюється ефективність боротьби з податковою заборгованістю.
«Все згенеровано, сформовано, пов'язано між собою. Кнопочку натиснули, через казну полетіло до фінансової установи. На рахунку є – стягнули», – акцентувала в. о. Голови ДПС.
Дійсно, на словах усе виглядає ідеально (принаймні для ДПС). Але, як насправді працює ця нова система і які старі процедури погашення податкового боргу все ще залишаються актуальними.
Які підстави існують для автоматичного стягнення податкового боргу?
ПКУ чітко визначає податковий борг як узгоджене грошове зобов'язання, яке платник не сплатив у встановлений строк, разом із нарахованою пенею (пп. 14.1.175 ПКУ). Для запусків будь-яких примусових заходів із погашення цього боргу існують суворі часові та процедурні рамки:
- будь-які заходи щодо погашення боргу можуть застосовуватися не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання або вручення платнику податкової вимоги (п. 95.2 ПКУ);
- за загальним правилом, стягнення коштів із рахунків у банках здійснюється на підставі рішення суду (п. 95.3 ПКУ). Воно направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини;
- податковий орган має право стягнути кошти за рішенням свого керівника без звернення до суду, якщо борг виник у результаті самостійного декларування платником (у декларації чи уточнюючому розрахунку) і не сплачується понад 90 календарних днів після граничного строку. При цьому обов'язково враховується наявність чи відсутність заборгованості держави перед таким платником – переплат або бюджетного відшкодування ПДВ (п. 95.5 ПКУ).
Отже, правовими підставами для направлення електронних платіжних інструкцій з метою погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунках платників податків у банках є:
- судове рішення про стягнення коштів відповідно до п. 95.3 ПКУ;
- рішення контролюючого органу про стягнення коштів, прийняте без звернення до суду, щодо сум, самостійно задекларованих платником, згідно з п. 95.5 ПКУ.
Як працюють нові правила стягнення податкового боргу за Порядком №669?
Починаючи з 2025 року, процес стягнення податкового боргу з банківських рахунків боржників набув повністю автоматизованого. Ключовим рушієм змін став Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передачі платіжних розпоряджень про стягнення коштів в електронній формі, затверджений наказом Мінфіну від 30.12.2024 №669 (далі – Порядок №699).
У ньому цифровий алгоритм передачі та виконання електронних платіжних інструкцій розписаний буквально по хвилинах:
- Старт системи: щодня не пізніше дев'ятої ранку ДПС на основі даних ІКС автоматично генерує інформацію про суми, які підлягають стягненню.
- Верифікація: територіальні органи ДПС опрацьовують ці дані до 10:00 та формують електронні платіжні інструкції. На переліки (до 5 000 інструкцій у кожному) накладається кваліфікована електронна печатка.
- Передача переліків до Казначейства: ДПС невідкладно забезпечує передачу до Казначейства опрацьованих територіальними органами ДПС переліків платіжних інструкцій.
- Електронний журнал: усі опрацьовані інструкції фіксуються в електронному журналі ІКС ДПС, де в режимі реального часу можна відстежувати стан їх виконання.
- Контроль Казначейства: отримавши переліки інструкцій, Казначейство автоматично надсилає ДПС підтвердження з унікальним ідентифікатором, датою та часом. Протягом 1 години проводиться автоматична перевірка заповнення реквізитів платіжних інструкцій, а саме: найменування отримувача, коду отримувача, номера рахунку отримувача та найменування банку отримувача. Якщо є помилка: інструкція відхиляється, а ДПС отримуює сповіщення із зазначенням причин для їх негайного усунення. Якщо все вірно: інструкція прийнята, про що невідкладно повідомляється ДПС.
- Передача банківській установі: Казначейство через СЕП НБУ направляє платіжну інструкцію безпосередньо банківській установі боржника. Обмін електронними документами через СЕП НБУ, за твердженням податківців, гарантує швидкість та захищеність операцій.
- Формування та направлення платіжних інструкцій є повністю автоматизованим і здійснюється щоденно по кожному боржнику.
- Сповіщення: банки перевіряє реквізити і бере документ до виконання. Якщо ж на рахунку платника немає коштів і вони не надходили протягом дня, банк на початку операційного часу наступного робочого дня повідомляє про це Казначейство, а те у свою чергу – ДПС.
- Виконання: до моменту повного погашення податкового боргу платіжні інструкції щоденно направляються на всі відкриті рахунки платника-боржника. Кошти, що надходять на такі рахунки, підлягають списанню в рахунок погашення податкового боргу. Платіжна інструкція є обов’язковою до виконання всіма банківськими установами.
- Відкликання: якщо борг було добровільно або в інший спосіб погашено, нереалізовані платіжні інструкції підлягають обов'язковому відкликанню.
Важливо!
Запроваджена система погашення податкових боргів у автоматичному режиму стосується лише юридичних осіб. Відповідно для фізичних осіб стягнення податкових боргів відбувається через суд і державну виконавчу службу (п. 87.11 ПКУ).
Як держава стягує борги і що варто знати кожному платнику податків?
У попередньому розділі описано фінальний етап погашення податковий боргів. Зрозуміло, що акцент на ньому було зроблено виключно через його новизну. Натомість варто враховувати, що по-перше, стягнення коштів з рахунку у банків – не єдиний спосіб, яким користується ДПС під час погашення боргів платників податків, по-друге, робота з боргом розпочинається у податкових органах значно раніше.
Воно як буває: виникає податковий борг. І ось замість звичного ППР приходить податкова вимога. З цього моменту починається інша історія – у якій держава вже не просто нагадує, а діє.
Податкова вимога
Як тільки у платника виникає податковий борг, контролюючий орган надсилає (або вручає) податкову вимогу. Робить він це за тими ж правилами, що й податкове повідомлення-рішення. Вимогу надсилають за місцем обліку, де саме «висить» борг (п. 59.1 ПКУ).
Важливо!
Якщо загальна сума боргу не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн), вимогу не надсилають і жодних заходів примусового стягнення не застосовують. Але щойно борг перетинає цю межу – вимога з’являється. І саме з цього дня починає відлік строк давності для стягнення (п. 59.1, п. 102.4 ПКУ).
Вимогу надсилають не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. У ній обов’язково має фігурувати така інформація: факт виникнення боргу, розмір суми, яка забезпечується податковою заставою, попередження про можливий опис активів і навіть про потенційні публічні торги (п. 59.3 ПКУ).
Цікаво, що вимогу надсилають навіть тим, хто сам подав декларацію, але «забув» заплатити. Попереднє повідомлення-рішення в такому разі не потрібне (п. 59.4 ПКУ).
Натомість якщо після вручення вимоги податковий борг збільшився чи зменшився – нову вимогу не надсилають. Погашати доведеться всю суму, яка існує на день погашення (п. 59.5 ПКУ).
Які є джерела погашення податкового боргу?
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків (з урахуванням певних обмежень). Докладно про це ДПС розповідала тут.
Самостійно платник може гасити борг будь-якими власними коштами – від продажу товарів чи майна до кредитів (п. 87.1 ПКУ). На погашення податкового боргу він може також спрямувати:
- надміру сплачені суми того самого платежу (без заяви);
- помилково чи надміру сплачені суми з інших платежів (за заявою);
- суми бюджетного відшкодування ПДВ (теж за заявою).
Якщо власних коштів не вистачає, ДПС обов’язково зверне увагу на майно платника – майже будь-яке (п. 87.2 ПКУ). Але є чіткий «чорний список» того, що чіпати не можна (п. 87.3 ПКУ):
- майно, вже заставлене іншим особам (якщо застава зареєстрована раніше);
- чуже майно, яке перебуває у володінні чи користуванні платника (лізинг, оренда, комісія, давальницька сировина тощо);
- майнові та немайнові права інших осіб;
- кошти кредитів на позичкових рахунках, незакриті акредитиви, аванси суднобудівників;
- майно державних підприємств, що не підлягають приватизації;
- майно, обіг якого заборонений, або те, що не може бути предметом застави;
- депозити інших осіб і кошти, призначені на зарплату.
Якщо коштів і майна все одно недостатньо, податківці можуть поглянути у бік дебіторської заборгованості, строк погашення якої вже настав. Укладається договір про переведення права вимоги. Якщо платник відмовляється – ідуть до суду (п. 87.5, п. 95.22 ПКУ).
Для філій і відокремлених підрозділів у разі нестачі майна відповідає головна юридична особа (п. 87.6 ПКУ). Для банків і страхових компаній передбачені певні нюанси щодо власного капіталу (п. 87.8 ПКУ). Якщо борг виник за договором спільної діяльності – відповідають усі учасники (п. 87.12 ПКУ).
Важливо!
Кошти, які платник сплачує при наявності боргу, податкова зараховує саме в рахунок боргу – за черговістю виникнення, незалежно від того, куди ви вказували платити. Спрямовувати гроші на поточні зобов’язання, поки є борг, не можна (крім зарплати і ЄСВ) (п. 87.9 ПКУ).
І ще один «жорсткий» інструмент: якщо борг понад 1 млн грн не погашений протягом 240 днів після вручення вимоги, податкова може просити суд обмежити керівника юридичної особи у праві виїзду за кордон. Є винятки, якщо держава сама винна платнику більшу або рівну суму (п. 87.13–87.14 ПКУ). Докладно про процедуру тимчасового обмеження у праві виїзду керівника за межі України читайте у «ЗІР» 128.01.
Коли ДПС береться за стягнення податкового боргу та як це відбувається?
Якщо добровільно борг не гаситься, податкова береться за стягнення коштів і продаж майна, що перебуває в податковій заставі. Але не раніше ніж через 30 календарних днів після вручення вимоги (п. 95.1–95.2 ПКУ).
Увага!
Дата виникнення податкового боргу – це гранична дата, до якої включно платник має погасити своє податкове (або грошове) зобов’язання, і саме з цієї дати починається перебіг строку давності, встановлений ст. 102 ПКУ (1095 днів). Після спливу цього строку податковий борг може бути визнаний безнадійним. Докладно про це читайте у «ЗІР», категорія 128.11 та у нашій статті «Списання безнадійного податкового боргу за ст. 102 ПКУ: ДПС розповіла про алгоритм розрахунку 1095 днів».
Стягнення з рахунків – тільки за рішенням суду. Так само і дозвіл на продаж усього заставного майна дає суд. Після цього податкова видає власне рішення (п. 95.3 ПКУ).
У окремих випадках, зокрема податкові зобов’язання, які були задекларовані самим платником, трансформувалися у податковий борг, несплачений більше 90 днів, стягнення коштів з рахунків у банках здійснюється за рішенням ДПС без звернення до суду. Достатньо рішення керівника податкової (п. 95.4–95.5 ПКУ). У таких випадках:
- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою ДПС до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі (докладно ця нова процедура розглядала на початку статті);
- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Продаж майна відбувається на публічних торгах або через торговельні організації. Стандартизоване майно – на біржових торгах, цінні папери – на організованих ринках капіталу, інше – на цільових аукціонах. Швидкопсувне і дрібне майно – на комісійних умовах. Майно з обмеженим обігом – на закритих торгах (п. 95.7–95.8 ПКУ).
Єдині майнові комплекси держпідприємств продають через органи приватизації (п. 95.9 ПКУ).
Перед продажем майна боржників проводять експертну оцінку (крім біржового і стандартизованого майна). Платник може сам замовити оцінку протягом місяця, інакше це зробить податкова (п. 95.10–95.12 ПКУ).
Договір купівлі-продажу має підписати боржник. Якщо відмовляється – підписує керівник податкової при двох понятих (п. 95.14 ПКУ). Якщо грошей від продажу не вистачило – податковий керуючий може описати додаткове майно (п. 95.24 ПКУ). А якщо вистачило з надлишком – різницю повертають платнику (п. 95.6 ПКУ).
Важливо!
Механізм примусового стягнення податкового боргу виписаний детально. Але він дає платнику час (мінімум 30 днів) і можливість погасити борг добровільно.
Висновки
Податковий борг – не вирок. Але й не ситуація, яку можна «перечекати». ПКУ надає податківцям чимало інструментів примусового стягнення боргу, і вони ними користуються. Найкраща стратегія – не допускати боргу взагалі. А якщо вже податковий борг виник – треба діяти швидко і грамотно.
Запровадження Порядку №669 суттєво зменшило період між виникненням податкового боргу та початком процедури списання коштів. Цифрова взаємодія ДПС, Казначейства та банків позбавила процес бюрократичних прогалин. Тепер щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують дані про борг, генерують платіжні інструкції, накладають електронні підписи. Документ миттєво відправляється до Казначейства, яке у свою чергу перевіряє реквізити й автоматично переадресовує інструкцію банку. Банк списує чітко визначену суму. Усе працює через систему електронних платежів за єдиними правилами.
Практичні рекомендації
- Моніторте податковий стан регулярно. Завдяки системі електронного стягнення списувати кошти з рахунків стало значно швидше. Перевіряйте стан розрахунків з бюджетом у приватній частині Електронного кабінету платника.
- Не ігноруйте 90-денний строк. Пам'ятайте про правило 90 днів для самостійно задекларованих зобов'язань. Після цього строку податковий орган має законне право ініціювати стягнення коштів без залучення суду.
- Звіряйте переплати та бюджетне відшкодування. Перед застосуванням позасудового стягнення переконайтеся, що ДПС врахувала наявні переплати або заборгованість держави перед вашим підприємством.
- Оперативно реагуйте на податкові вимоги. Краще одразу зв’язатися з інспектором і шукати компроміс. Маючи 30 днів з моменту вручення вимоги, врегулюйте спірні питання або погасіть борг до запусків автоматичних інструментів стягнення.
- Стежте за сумою боргу. Поки вона не перевищує 180 н.м.д.г. (3060 грн) – вимоги і примусу немає.
- Якщо борг великий – прораховуйте ризики обмеження закордонних поїздок керівника.
- У разі загрози продажу майна – самостійно зробіть оцінку. Це може суттєво вплинути на початкову ціну.
Де почитати більше про погашення податкових боргів?
- Автоматичне стягнення податкового боргу: що врахувати?
- Податковий борг не списується автоматично: важливі правила для неплатоспроможних ФОП
- Адміністрування податкового боргу: невтішні цифри від Южаніної
- Списання безнадійного податкового боргу за ст. 102 ПКУ: ДПС розповіла про алгоритм розрахунку 1095 днів
- Примусове списання податкового боргу з рахунку: що потрібно знати?
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
