Обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку в публічно-правових відносинах, які регулюються податковим законодавством, а не цивільним обов'язком перед покупцем у приватноправовій сфері. Такий спір не охоплюється третейським застереженням (угодою), виходить за його межі та не міг бути переданий на вирішення третейського суду.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
ТОВ «ВІДІ АВТОМОБІЛІ З ПРОБІГОМ» звернулося до Постійно діючого третейського суду з позовом до ТОВ «ЮА-ФАРМ» про стягнення збитків. Рішенням третейського суду позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду із заявою про його скасування, а позивач – із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Апеляційний господарський суд заяву про скасування рішення третейського суду задовольнив, рішення третейського суду скасував і відмовив у видачі виконавчого документа на його примусове виконання.
Переглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що заявлені до стягнення збитки обґрунтовані не неналежним виконанням відповідачем договору комісії, а неналежним виконанням обов'язку щодо реєстрації податкової накладної, що знаходиться в площині податкового законодавства. Такий обов'язок виникає безпосередньо із закону у сфері публічно-правових відносин між платником податків і державою та не є договірним обов'язком.
Суд наголосив, що хоча понесені позивачем збитки пов'язуються з виконанням договору комісії, предметом спору фактично є правові наслідки невиконання (неналежного виконання) відповідачем вимог податкового законодавства, а не порушення договірних зобов'язань.
КГС ВС підкреслив, що сам по собі факт виникнення спірних правовідносин між сторонами договору не свідчить про те, що будь-який спір між ними охоплюється третейською угодою, оскільки вирішальним є характер спірного матеріального правовідношення та джерело обов'язку, порушення якого стало підставою звернення до суду.
Верховний Суд також зазначив, що правова природа обов'язку з реєстрації податкових накладних є суто публічною, що унеможливлює його трансформацію в цивільне зобов'язання навіть за згодою сторін у договорі. Оскільки сфера оподаткування регулюється імперативними нормами, будь-яке договірне регулювання, що їм суперечить, не створює передбачених договором правових наслідків і не надає підстав для застосування договірної відповідальності.
КГС ВС погодився з висновком суду про те, що спір щодо стягнення збитків за невиконання обов'язку з реєстрації податкової накладної не є таким, що випливає з договору, не охоплюється третейським застереженням та не міг бути переданий на вирішення третейського суду. Рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, і цим рішенням вирішено питання, яке виходить за межі третейської угоди, що є підставою для його скасування.
Суд касаційної інстанції залишив апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного господарського суду – без змін.
Постанова КГС ВС від 8 липня 2026 року у справі №873/49/26.
