Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» протирадіаційні укриття / споруди як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) не підлягали приватизації (відчуженню). Такі споруди належали до об’єктів загальнодержавного значення, перебували в державній власності та за їх цільовим призначенням потрібні для виконання державою своїх функцій для забезпечення її обороноздатності та захисту життя і здоров’я населення від наслідків аварій, катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
З урахуванням правил ст. 321, 391 ЦК України належним і ефективним способом захисту прав держави на протирадіаційні укриття / споруди як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) є негаторний позов.
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.
У цій справі прокурор в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернулася до суду з позовом до АТ «Укртелеком» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні захисною спорудою (протирадіаційним укриттям). Позов обґрунтовано тим, що під час приватизації (корпоратизації) протирадіаційне укриття було неправомірно включене до складу майна акціонерного товариства всупереч законодавчій забороні відчуження з державної власності об’єктів загальнодержавного значення.
Місцевий господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задовольнив повністю. Відповідач оскаржив ці рішення до Верховного Суду.
Перед Великою Палатою Верховного Суду у цій справі постали питання щодо правового режиму захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), зокрема протирадіаційних укриттів / споруд, та чи підлягали вони передачі з державної у приватну власність, а також щодо визначення належного й ефективного способу захисту у спорах про усунення порушення прав власника таких споруд.
Переглядаючи справу, Велика Палата ВС зазначила, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало можливості приватизації (відчуження) захисної споруди цивільного захисту – протирадіаційного укриття / споруди як одного з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони), оскільки такі споруди належали до об’єктів загальнодержавного значення, перебували в державній власності та за їхнім цільовим призначенням потрібні для виконання державою своїх функцій для забезпечення її обороноздатності й захисту життя і здоров’я населення від наслідків аварій, катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
У випадках, коли на певний об’єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об’єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади потрібно розглядати як таке, що не пов’язане з позбавленням власника володіння. Ефективним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов.
Велика Палата ВС погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що прокурор обрав правомірний та ефективний спосіб захисту порушеного права шляхом подання негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 ЦК України, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту шляхом зобов’язання відповідача повернути захисну споруду на користь держави в особі ФДМУ.
ВП ВС зауважила, що рішення суду про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту шляхом її повернення є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно.
Водночас ВП ВС звернула увагу на те, що застосування такого способу захисту права власності, як усунення перешкод у користуванні захисною спорудою цивільного захисту шляхом її повернення (негаторний позов), не вимагає скасування (визнання недійсними) усіх проміжних рішень та правочинів, оскільки порушене право позивача захищається (відновлюється) внаслідок усунення перешкод у користуванні майном.
Тому вимога про визнання недійсним наказу про передачу спірної захисної споруди не є ефективним способом захисту, оскільки її задоволення не приведе до поновлення прав держави. Так само не є належним способом захисту вимога про визнання права державної власності на цю споруду, адже право приватної власності у відповідача не виникло, а захисна споруда з державної власності не вибувала.
З урахуванням наведеного ВП ВС частково задовольнила касаційну скаргу АТ «Укртелеком»: скасувала рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним наказу та визнання права власності, ухвалила в цій частині нове рішення про відмову в позові, а в частині зобов’язання повернути захисну споруду на користь держави в особі ФДМУ – залишила рішення без змін.
Постанова ВП ВС від 16 вересня 2026 року у справі №922/2484/24.
