Процедура реорганізації підприємства (крім перетворення) однозначно потягне за собою позапланову перевірку (пп. 78.1.7 ПКУ). Але навряд чи хтось візьметься спрогнозувати наперед текст самого Акта перевірки...
Так, в одному спорі, внаслідок перевірки за 2010 — 2012 роки податкові органи виявили заниження ПЗ з ПДВ внаслідок реорганізації ТОВ шляхом виділу з нього нових трьох юросіб за розподільчими балансами. Новостворені юрособи зареєстровані в ЄДР як правонаступники ТОВ.
Постає запитання: чи призводять до виникнення податкових наслідків, у т. ч. до збільшення чи зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, операції з виділу частини майна ТОВ для створення нових юросіб?
Простіше кажучи, чи є така операція поставкою з метою оподаткування ПДВ?
Як не дивно, але суди всіх інстанцій були одностайні у своїх висновках (ВАСУ ухвалою від 30.11.2012 р. у справі №К/9991/73940/12 відмовив у відкритті касаційного провадження, бо доводи податкової у касаційній скарзі є необґрунтованими та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи).
Отже, з якими висновками погодилися суди: виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юрособи до однієї або кількох створюваних нових юросіб (ст. 109 ЦКУ).
При реорганізації підприємства компенсації за передачу активів не передбачено. Реорганізація шляхом виділення полягає у перерозподілі активів та зобов'язань, а отже, не має нічого спільного ні з безоплатним отриманням активів, ні з придбанням їх у результаті цивільно-правових відносин (купівлею-продажем).
Поставкою товарів (у розумінні Закону про ПДВ на час виникнення спору) є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт).
У разі реорганізації новостворене підприємство не оплачує та не компенсує отримані активи, а отже, отримання активів за розподільчим балансом не можна вважати і внеском до статутного капіталу, адже юрособа, що реорганізується, не є засновником новоствореного товариства.
Суди вважають, що факту продажу (поставки) з позиції чинного податкового законодавства немає, а тому немає і нормативних та документальних підстав для коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ, що реорганізовувалося. Передача активів та зобов'язань за розподільчим балансом при реорганізації не може вважатися поставкою.
Незважаючи на те що цей спір стосується періодів перевірки за часів дії Закону про ПДВ, все ж таки норми ПКУ виявилися більш чіткими у формулюванні об'єкта оподаткування ПДВ операції з реорганізації ТОВ: за приписами пп. 196.1.7 не є об’єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юросіб.
До речі, слід наголосити, що це одне з небагатьох судових рішень, де суди ретельно проаналізували саму операцію з реорганізації юрособи шляхом виділу та надали правову оцінку всім діям госпсуб'єкта та документам, що оформлюються у бухгалтерському та податковому обліку, у зв’язку з її проведенням (Ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р., справа №2270/5471/12).