Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Судова палата у цивільних справах ВСУ, розглянувши справу за позовом до ТОВ про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів за заявою (Постанова від 08.06.2016 р. у справі №6-330цс16), зазначила наступне.
Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 Закону №1023-ХІІ. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживачу.
Виходячи з норм цієї статті, суд робить висновок, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно:
1) порушують принцип добросовісності;
2) призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін;
3) завдають шкоди споживачеві.
За частиною третьою статті 18 Закону №1023-XII несправедливими є, зокрема, умови договору про:
- виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);
- встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
- надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірванням або невиконанням ним договору.
