Платники податків часто потрапляють у ситуації, коли доводиться звертатися до суду та оскаржувати дії та/або рішення органів державної або виконавчої влади. Наприклад, якщо суд визнає нечинними та скасовує податкові повідомлення-рішення. Що далі? Як правило, на цьому проблеми платника податків завершуються – жодних пені, штрафних санкцій, стягнень за такими ППР. Все органи ДПС, переважно, скасовують самостійно.
Але якщо йдеться про списання податкового боргу за спливом строку давності або оскарження інших дій – як бути у цьому випадку, як вимагати від органів державної/виконавчої влади, місцевого самоврядування виконання судового рішення? Чи може хтось проконтролювати його виконання?
Як не дивно, але чинне процесуальне законодавство дозволяє контролювати виконання судового рішення. Більш того, наслідки такого контролю можуть приємно здивувати особу (ЮО, ФОП), яка вирішить скористатися такою нестандартною судово-примусовою процедурою. Розглянемо цю ситуацію на прикладах.
Спочатку зауважимо, що відповідна процедура прописана лише у Кодексі адміністративного судочинства України (ст. 382-383). Ми говоримо саме про судовий контроль за виконанням судового рішення, яке прийнято у спорі з органом державної/виконавчої влади, місцевого самоврядування.
На сьогодні таке встановлення судового контролю вже активно приймається судами щодо керівників органів ДПС, ПФУ та голів сільських рад тощо.
Приклад 1. Спір з органами ДФС щодо відмови у реєстрації податкової накладної. Штраф застосовано до голови ДФСУ
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 р. у справі №815/1689/18 адміністративний позов ТОВ до ДФСУ про скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну №15 від 23.11.2017 р. задоволено. 28.02.2019 р. рішення набрало законної сили.
Оскільки станом на 27.08.2019 р. рішення суду так і не було виконано, податкову накладу не зареєстрували, то ТОВ звернулося до суду та просило зобов`язати ДФСУ подати звіт про виконання рішення суду у справі №815/1689/18 та накласти штраф на керівника ДФСУ 38420 грн (у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Суд задовольнив ці вимоги. Стягнув штраф, половина від якого виплачується на користь ТОВ, а інша половина – спрямовується до державного бюджету України (ухвала від 11.10.2019 р., справа №815/1689/18).
Аналогічне рішення про застосування штрафу за невиконання судового рішення щодо реєстрації податкової накладної прийнято судом і у справі №815/2006/18.
Приклад 2. Спір з ПФУ щодо перерахунку пенсії. Штраф застосований до керівника ГУ ПФУ області
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 р., яке набрало законної сили 29.11.2018 р., позовні вимоги фізичної особи-пенсіонера до ГУ ПФУ в Черкаській області задоволено у повному обсязі. Зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити з 04.04.2018 р. перерахунок та виплату пенсії з інвалідності.
Так і не дочекавшись виконання судового рішення у повному обсязі, фізособа-пенсіонер звернулась до суду зі заявою про встановлення судового контролю. Суд за результатами розгляду такої заяви ухвалою зобов’язує ГУ ПФУ в Черкаський області подати звіт про виконання судового рішення щодо перерахунку пенсії.
Оскільки ГУ ПФУ у в Черкаський області не виконало судового рішення у повному обсязі та не здійснило перерахунок пенсії у розмірі, встановленому судом, на керівника ГУ ПФУ в Черкаський області був накладений штраф у розмірі 40140 грн (20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), половина від якого сплачена на користь фізособи-пенсіонера, а інша половина – спрямована до державного бюджету України (ухвала від 07.11.2019 р., справа №823/2260/18).
Приклад 3. Спір з сільською радою щодо відведення земельної ділянки. Штраф застосовано до голови сільської ради
Згідно з постановою Жовківського районного суду Львівської області від 14.07.2014 р. у справі №444/660/14-а, визнано незаконною відмову сільської ради у затвердженні технічної документації зі землеустрою щодо відведення фізособі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі у приватну власність такій фізособі земельної ділянки площею 0,55 га.
У зв’язку з невиконанням судового рішення фізособа вже у 2019 році змушена була звернутись до суду зі завою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Цікавим є те, що сільська рада надала суду копію протоколу засідання ради. Проте суд побачив в ній лише факт винесення та розгляд питання на сесії сільської ради – саме рішення по виділу земельної ділянки так і не було прийнято.
Суд розцінив такі дії як невиконання судового рішення та застосував штраф до голови сільської ради в сумі 38420 грн (20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) (ухвала від 26.06.2019 р., справа №444/660/14-а).
Порядок та строки застосування штрафу
Відповідна процедура існувала й у попередніх редакціях КАСУ. Проте строків для подання такої заяви не встановлено – ні в межах самого КАСУ, ні не прив’язано до строків здійснення виконавчого провадження.
Свого часу колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в ухвалі від 22.01.2013 р., справа №1625/2а-3736/12 дійшла висновку, що особа, яка бере участь у справі, може звернутися до суду зі заявою про вирішення питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення в будь-який час після проголошення постанови. Така заява (клопотання) передається судді, який розглядав справу і розглядається в межах того самого провадження (зберігається той самий номер справи). Нова адміністративна справа не оформлюється.
Втім чинна редакція КАСУ (ч. 5 ст. 242) встановлює, що під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Щодо строків звернення з такими заявами до судів відповідних висновків саме ВС на сьогодні ми не маємо.
Статті 382, 383 КАСУ закріпили 3 спеціальні способи здійснення судового контролю. Суд має право:
- зобов’язати суб’єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення;
- накласти штраф за невиконання судового рішення;
- визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, що вчинені суб’єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, щоби встановити контроль за виконанням органом державної/виконавчої влади, місцевого самоврядування слід звернутись до суду першої інстанції (до судді, який вирішував спір, та за тим же номером справи) зі заявою про встановлення судового контролю та застосування штрафних санкцій за невиконання судового рішення. Правда, тут слід враховувати багато факторів.
Фактор зацікавленості фізосіб/платників податків. У вищенаведених прикладах ми звертали увагу на дати звернення: як правило, очікування платників податків та фізосіб від дати вступу судового рішення у законну силу тривали не більше ніж півроку.
Фактор невдалої спроби. А ось в ситуації зі сільською радою (приклад 3) судове рішення не виконувалось протягом кількох років і судовий контроль встановлено після винесення питання на сесію сільської ради, проте без позитивного рішення.
Тому у кожному випадку слід враховувати всі поточні обставини та дії органів державної/виконавчої влади, місцевого самоврядування для того, щоб обрахувати строки звернення до суду з відповідними доказами невиконання судового рішення.
Увага! Сума штрафу збільшується кожним наступним невиконанням судового рішення, а на суму попередньо несплаченого штрафу може нараховуватись пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції (ч. 6, 7 ст. 382 КАСУ).