Фабула судового акту: І о чого ж не вдаються боржники, щоб не віддавати свої борги…
Як один з варіантів такого ухилення є відкриття нових рахунків у банківських установах замість тих, що вже було арештовано органом, що примусово виконує судові рішення.
Диспозиція ст. 382 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Однак зазначена норма не визначає конкретних дії, які повинні кваліфікуватись як умисне невиконання судового рішення.
Отже постає питання – чи є відкриття нових банківських рахунків замість тих, що вже було арештовано ухиленням від виконання судового рішення.
Касаційний кримінальний суд вважає, що так.
У даній справі державний виконавець наклав арешт на кошти підприємства на 29 рахунках у банках, про що підприємству було повідомлено. Незважаючи на це керівник підприємства, будучи обізнаним про накладений арешт на кошти на розрахункових рахунках, не бажаючи виконувати судове рішення про повернення боргу, умисно відкрив нові розрахункові рахунки через які підприємство здійснювало фінансово-господарські операції.
Суд першої інстанції директора виправдав. З такою позицією погодився і апеляційний суд.
Зазначені рішення прокурором було оскаржено у касаційному порядку.
Касаційний кримінальний суд визнав позицію попередніх судів помилковою та вмотивував своє рішення наступним.
Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 382 ККУ, полягає в одному з таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь – дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим. Перешкоджання виконанню судового акта – це активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в цьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання.
Однією з форм (способу) перешкоджання виконанню судового рішення є відкриття нових рахунків у банках чи інших фінансових установах незважаючи на накладений державним виконавцем арешт на кошти боржника – юридичної особи (ч. 6 ст. 65, ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно у старій та новій редакції вказаного закону).
Виправданий під час розгляду кримінального провадження не заперечував, що був обізнаний про відкрите виконавче провадження щодо підприємства, зокрема і про накладений державним виконавцем арешт на рахунки підприємства, незважаючи на що відкрив інші рахунки для здійснення господарської діяльності, що також підтверджено іншими матеріалами кримінального провадження.
Апеляційний суд не врахував зазначеного, не зважив на те, що мотиви вчинення злочину, передбаченого ст. 382 ККУ, можуть бути різними, однак на кваліфікацію не впливають, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про необхідність закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 382 ККУ.