Коментар до постанови Великої палати ВС
від 26.11.2019 р., справа №910/20261/16
Керівник ТОВ не лише здійснює контроль за тим, як працюють його підлеглі, а й надає службові завдання, визначає строки та місце їх виконання, а головне – укладає правочини від імені товариства. Тобто щоденно приймає рішення, які прямо впливають на те, яким буде фінансовий результат діяльності товариства – прибутком або збитком. Чи можна останнього уникнути, а якщо вже збиток отримано, стягнути його з керівника?
Нагадаємо, що для ТОВ Законом про ТОВ/ТДВ передбачені особливі умови прийняття рішень щодо укладення значних правочинів їх керівниками (виконавчим органом) від імені товариства.
Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди на вчинення значних правочинів такими керівниками.
Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства. (ч. 1 – 3 ст. 44 з врахуванням змін, внесених Законом №159-IX)
Водночас відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону про ТОВ/ТДВ член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства – без згоди загальних зборів учасників:
- здійснювати господарську діяльність як фізособа-підприємець у сфері діяльності товариства;
- бути учасником повного товариства або повним учасником командного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;
- бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.
Але безпосередньо на керівника ТОВ ці обмеження не поширюються.
Обмеження для керівників як пов’язаних осіб – лише у статуті
Часто буває так, що керівники ТОВ є пов’язаними особами щодо інших ЮО (наприклад, керівник є учасником одного із ЮО, засновників ТОВ). При цьому у інших засновників/учасників таких ТОВ рано чи пізно виникає питання відповідальності керівників за нанесення збитків чи значне зменшення прибутків ТОВ.
Буває і так, що рішення та правочини щодо ТОВ, які приймає/укладає керівник, спрямовані на розвиток його власного бізнесу. Щоправда, вони не завжди можуть нанести шкоду ТОВ. Проте бувають випадки, коли передаючи ОЗ чи погодження переоформлення дозволу на іншу ЮО, саме ТОВ позбавляється можливості ведення основного виду госпдіяльності та отримання прибутку.
Звісно, таке трапляються не так часто, адже засновники та керівники (принаймні, ми сподіваємось на це!) зацікавлені в отриманні прибутків з різних джерел, що вимагає утримання бізнесу на плаву по всіх юрособах. Тож і не дивно, що законотворці не наважились встановити обмеження для таких дій керівників, подібних до тих, що передбачені Законом про ТОВ/ТДВ для членів виконавчого органу.
Проте, якщо таке сталось і керівник все ж вчинив все, щоби перевести діяльність на юрособу, де він сам є засновником, коментоване рішення є показовим щодо відповідальності, яку такий керівник може понести.
У коментованій нами справі ТОВ було створене в цілях спільного здійснення геологічного вивчення, дослідно-промислової та промислової розробки родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин .
Відповідно до статуту директор ТОВ мав право укладати правочини (договори, контракти в тому числі й міжнародні) та чинити юридичні дії від імені товариства, які пов'язані з розпорядженням майном та грошовими коштами на суму понад 500 000 грн, лише за попереднім погодженням загальними зборами учасників товариства.
ТОВ, звертаючись до суду, вказує на те, що керівник товариства погодившись від імені ТОВ на переоформлення спецдозволу іншій ЮО (засновником якої є директор ТОВ), понесло значних збитків – як на суму оплати за спецдозвіл (1,5 млн грн), так і на суму неотриманих прибутків за час користування дозволу.
Відповідальність керівника та можливості стягнення з нього збитків
Суди під час розгляду справи встановили, що дійсно, незважаючи на вимоги статуту ТОВ, рішення загальних зборів щодо надання керівнику ТОВ згоди на внесення змін до спецдозволу шляхом заміни його власника відсутнє.
Тому суди дійшли висновку про перевищення керівником своїх повноважень, вказавши на те, що він діяв не в інтересах цього ТОВ, а в інтересах ЮО, засновником якого був сам.
При цьому ВС додав, що існує причинно-наслідковий зв`язок між діями керівника ТОВ та наявністю збитків товариству, що є обов’язковим для стягнення збитків, а саме:
- протиправна поведінка керівника ТОВ, що полягає у наданні ним згоди як директором ТОВ на внесення змін до спецдозволу щодо переоформлення його на іншого власника;
- наявні збитки в розмірі 1, 5 млн грн вартості спецдозволу;
- причинний зв`язок між протиправними діями керівника і шкодою, зумовлений переоформлення спецдозволу на іншу ЮО;
- вина керівника як посадової особи, виражена у перевищенні повноважень, установлених йому статутом ТОВ.
Дійсно, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 ЦКУ, з якої вбачається, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як:
- шкода; протиправна поведінка її заподіювача;
- причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;
- вина.
Виходить, що за відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає? Наприклад, якби керівник не порушив умови статуту, тобто якщо б статут дозволяв керівнику укладати значні правочини без згоди засновників/учасників, оформленої протоколом загальних зборів, то він би уникнув відповідальності? ВС вважає, що ні.
Інша судова практика з питань відповідальності керівників юросіб
ВС, приймаючи рішення, взяв до уваги й попередні рішення до схожих справ.
Так, у постанові від 04.12.2018 року у справі №910/21493/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду указав наступне.
Згідно з вимогами ст. 92 ЦКУ особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.
А у постанові від 22.10.2019 р. у справі №911/2129/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовідносини між товариством та керівником мають довірчий характер, а протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїми посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.
Відтак Велика Палата Верховного Суду у коментованій нами справі вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про неправомірність дій керівника для ТОВ.
Але стягнула збитки в сумі вартості спецдозволу. Щодо інших збитків, зокрема, неотримання прибутків через дії керівника, то доводити в судах їх розмір доволі не просто – це вимагає як відповідних розрахунків, так і експертних висновків (на підставі госпдіяльності, що зазвичай проводиться підприємством).
Від себе додамо: звісно, ми не закликаємо прописувати моральну сторону виконання своїх обов’язків керівниками у статутах ТОВ. Проте останні мають пам’ятати, що при розгляді подібних спорів суди будуть враховувати наведені вище позиції Великої палати ВС.