ДПСУ зазначає, що судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо наявності підстав для збільшення суми грошового зобов'язання суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.
Колегією суддів зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно звернули увагу, що станом на момент подання позивачем звітності з податку на додану вартість спірний розрахунок коригування вже був зареєстрований позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому позивач мав усі підстави для його включення у вказаний звітний період.
Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій та вказує, що за встановлених обставин у межах цієї справи та у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, позивач, формуючи податковий кредит щодо постачальника, протиправно у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року не здійснив коригування сум податкового кредиту за результатами податкового періоду, в якому відбулася зміна ціни, оскільки на момент подання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року (18.11.2021) позивач 15.11.2021 вже зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.10.2021 до податкової накладної.
Таким чином, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 260/5650/22 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2023 залишено без змін.