ДПСУ повідомляє, що судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими позивачу нараховані податкові зобов`язання та штрафні (фінансові) санкції з акцизного податку, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет.
Верховний Суд дійшов висновку, що під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вказане, дослідити спірні правовідносини, первинні документи бухгалтерського обліку та встановити, чи допущено позивачем перевищення обсягів реалізованого пального над обсягами обчисленими, відповідно до пункту 232.3 статті 232 Податкового кодексу України, без реєстрації відповідних заявок на поповнення обсягу залишку пального в Системі електронного адміністрування реалізації пального.
Суд зазначає, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку, Міністерства палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі – Інструкція №281/171/578/155).
Підпунктами 4.2.5.4-4.2.5.6 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що для дистанційного керування паливно-роздавальними колонками мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп`ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів.
Верховним Судом наголошено, що після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
Поряд з цим оприбуткування чи не оприбуткування у бухгалтерському обліку платника податків можливо встановити виключно на підставі первинних документів.
Своєю чергою, оборотно-сальдова відомість не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оборотно-сальдова відомість є зведеним обліковим документом, який фактично формується на підставі первинних документів з метою контролю, узагальнення та впорядкування оброблення даних.
Суди констатували, що наявність у позивача акцизних накладних, їх реєстрація, а також інших облікових документів не є безумовним доказом правомірності дій позивача у цих правовідносинах за наявності інших обставин, що свідчать про недостовірність інформації в цих документах.
Отже, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 28.05.2024 у справі №826/11557/18 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023 залишено без змін.
