Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон встановлено Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, а саме:
1) заява-анкета встановленого зразка;
2) паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається);
3) копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи;
4) дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
5) квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Згідно з Декретом КМУ «Про державне мито» до об’єктів справляння державного мита належить, зокрема, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 10х17 грн.
Розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон становить 87 грн 15 коп.
Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов’язаних із учиненням дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта суперечить законодавству (Постанова ВСУ від 03.12.2013 р. у справі №21-416а13).
