Господарські договори на території України можуть укладатись як у гривнях, так і в іноземній валюті з урахуванням того, що розрахунки здійснюються у валюті України (гривні), а договір міститиме або грошовий еквівалент в інвалюті на день платежу, або інший порядок розрахунку суми оплати з прив’язкою до курсу іноземної валюти.
Втім, коли йдеться про лізингові платежі, спокуса визнати договір недійсним значно зростає. Умови укладеного договору фінансового лізингу не можуть передбачати можливість збільшення розміру відшкодування частини вартості предмета лізингу залежно від зміни курсу гривні до долара США/євро.
Проте ВГСУ у багатьох інших своїх рішеннях вважає, що немає підстав для визнання недійсними договорів та пунктів договорів фінансового лізингу, якими передбачено, що сума лізингових платежів визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, оскільки:
1) чинним законодавством України не заборонено вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті;
2) перерахунок грошового зобов'язання у разі зміни НБУ курсу національної валюти щодо інвалюти не суперечить ЦКУ, Закону України «Про фінансовий лізинг», нормативним актам НБУ тощо.
ВСУ у постанові від 07.10.2014 р. №3-133гс14 зазначив, що умови договору фінансового лізингу відповідають загальним засадам цивільного законодавства щодо свободи договору (стаття 627 ЦК України) та положенням щодо вільного встановлення у договорі ціни як його умови (ст. 632 ЦК України).
Положення чинного законодавства хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквівалента зобов'язань в іноземній валюті (ст. 533, 524 ЦК України).
Відтак, коригування лізингових платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні щодо долара), прямо не заборонене та не суперечить чинному законодавству України.
Наталія Канарьова