Застосування МСФЗ - для кого обов’язкове?

Спеціальною статтею 12-1 Закону про бухоблік визначено юросіб, які зобов’язані складати фінзвітність та  консолідовану  фінзвітність  за міжнародними стандартами.  Та при цьому слід враховувати дві особливості.

Перша особливість стосується визначення терміну "міжнародні  стандарти фінансової звітності" (далі - МСФЗ).

Так, згідно з поточною редакцією ст. 1 Закону про бухоблік ними є прийняті Радою  з  міжнародних стандартів бухобліку  документи,   якими   визначено  порядок складання  фінзвітності.

А вже за ч. 1 ст. 12-1 цього Закону встановлено порядок застосування МСФЗ для складання на їх підставі фінзвітності.  Для цього застосовуються МСФЗ,  якщо  вони  не  суперечать Закону про бухоблік та офіційно  оприлюднені  на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (на сьогодні це Мінфін). Тож саме на сайті Мінфіну потрібно шукати  МСФЗ. Переглянути їх можна тут>>

Друга особливість -  це те, що спеціальної офіційної форми фінзвітності для тих, хто її складає за МСФЗ, не затверджено. Проте розд. ІV НП(С)БО 1, яким затверджено форми фінзвітності для тих, хто складає її за національними стандартами (крім фінзвіту суб’єкта малого підприємництва), встановлено правила складання фінзвітності за МСФЗ. І в заголовній частини  форм фінзвітності, які затверджені НП(С)БО 1, містяться графи для наведення інформації щодо їх складання за МСФЗ. 

Хто зобов’язаний застосовувати МСФЗ в Україні і з якої дати? 

Аналізуючи історію цього питання, слід мати на увазі, що встановлювався обов’язок переходу на МСФЗ поступово і регулювався не тільки Законом про бухоблік.

Перша дата переходу - 01.01.2011 р. чи 01.01.2012 р.?

Нагадаємо, що Законом №3332 з 01.01.2012 р. було запроваджено для складання фінзвітності та консолідованої фінзвітності застосування МСФЗ такими суб'єктами господарювання: 

• публічними акціонерними товариствами;
• банками;
• страховими організаціями;
• іншими підприємствами та організаціями (крім бюджетних установ), які самостійно визначили доцільність і дату застосування МСФЗ.

У зв’язку з цим Мінфін, Нацбанк і Держстат спільним листом від 07.12.2011 р. №12-208/1757-14830, №31-08410-06-5/30523, №04/4-07/702 звернули увагу на деякі нюанси застосування і переходу на МСФЗ. Вони роз'яснили, що вищезазначені юрособи мали право обрати дату переходу на МСФЗ - 01.01.2011 р. або 01.01.2012 р. (крім банків, для них дата переходу на МСФЗ  цим листом визначалася виключно як 01.01.2011 р.). 

Також у цьому листі наводилися спеціальні рекомендації щодо складання фінзвітності залежно від  дати переходу на МСФЗ. 

Хто переходив на МСФЗ далі?

Кабмін після набрання чинності Закону №3332 затвердив декілька постанов з цього приводу -  від 30.11.2011 р. №1223, від 16.01.2013 р. №29, від 07.11.2013 р. №820.

Зокрема, він перевів на безпосереднє застосування МСФЗ для складання фінансової та консолідованої фінзвітності підприємства й організації, які провадять господарську діяльність за такими видами:

• надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (група 64 КВЕД ДК 009:2010), за винятком діяльності з управління   активами (група   64.3   КВЕД   ДК   009:2010), а також недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010) — починаючи з 01.01.2013 р.;
• допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг: страхування (група 66 КВЕД ДК 009:2010) — починаючи з 01.01.2014 р.;
• діяльність з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010), а також кредитні спілки, згідно з цією постановою, мають застосовувати МСФЗ з 01.01.2015 р.

Що готує 2018 рік?

І ось тепер – зміни, внесені Законом №2164, про який ми вже писали тут і тут>>> 

Згідно із новою редакцією ч. 1 ст. 12-1 Закону про бухоблік фінзвітність  та  консолідовану  фінансову  звітність  за МСФЗ складатимуть: 

• підприємства, що становлять суспільний інтерес;
• публічні акціонерні товариства;
• підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення; 
• підприємства,  які  провадять  господарську  діяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном.

 Що нам "говорить" цей перелік? 

Підприємства,  які  провадять  господарську  діяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном, ми вже знаємо. Це ті, що здійснили перехід на МСФЗ у 2013-2015 році (див. вище). Хоча тут можливі зміни (наприклад, поява нових видів діяльності), оскільки Кабмін має привести свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону №2164.

Публічні акціонерні товариства мали перейти на МСФЗ ще раніше (або на 01.01.2011 р., або на 01.01.2012 р., за власним вибором). Ми про це теж зазначали вище. 

А ось хто такі «підприємства, що становлять суспільний інтерес»? 

За оновленою редакцією ст. 1 Закону про бухоблік, до цієї групи входять: 

• підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;
• банки (вже були на МСФЗ раніше);
• страховики (вже були на МСФЗ раніше);
• недержавні пенсійні фонди (вже були на МСФЗ раніше);
• інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) (вже були на МСФЗ раніше);
• та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств. 

Підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, - це підприємства, які здійснюють діяльність: 

• з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
• та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення; 
• та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення;
• та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів.

Отже, з 01.01.2018 р. до тих, кому слід застосовувати МСФЗ, приєднаються: 

• підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;
• підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
• великі підприємства (критерії відповідності яким ви можете подивитися тут). 

Крім цього, з 01.01.2018 р. набирають чинності наступні правила: 

• МСФЗ вважаються не просто міжнародні стандарти, які офіційно оприлюднені на веб-сторінці Мінфіну. Вони мають бути викладені державною (тобто, українською) мовою;
• юрособи повинні складати і подавати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність органам державної влади та іншим користувачам на їх вимогу в порядку, визначеному цим Законом, на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном. При цьому таксономія фінансової звітності - це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Вона має затверджуватися Мінфіном;
• юрособи, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ, зобов’язані забезпечити ведення бухобліку відповідно до облікової політики за МСФЗ після подання першої фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності за МСФЗ, що визнається такою у порядку, визначеному міжнародними стандартами.