Допомога для ФОП від ФСС: покроковий алгоритм отримання

Нагадаємо, що з 2016 року всі підприємці сплачують за себе ЄСВ за єдиною ставкою 22%. Право на матеріальне забезпечення за рахунок ФСС мають застраховані особи. Отже, підприємці, як застраховані особи, можуть отримувати допомоги, зокрема:

– по тимчасовій непрацездатності;

– по вагітності та пологах;

– на поховання.

Але темою цієї статті будуть перші два види зазначених допомог.

Лікарняні для ФОП

Нагадаємо, що лікарняні в Україні виплачують як у випадку тимчасової втрати працездатності, не пов’язаної із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, так і у випадку, коли тимчасову втрату працездатності спричинили зазначені обставини.  

Відповідно до ст. 18 Закону №1105 страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Аналогічна норма щодо страхування від нещасного випадку міститься у ст. 35 Закону №1105. 

Отже, зараз ФОП має право отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах як безпосередньо від ФСС, так і від замовника робіт, послуг за договором ЦПХ (якщо на момент настання страхового випадку він працює за таким договором/договорами). При цьому ми не виключаємо випадок, коли людина зі статусом ФОП одночасно перебуває і в трудових відносинах. Яким чином такий підприємець отримує лікарняні та декретні? Це ми теж розглянемо, але в окремій статті. 

Допомога по вагітності та пологах для ФОП

Цей вид допомоги надається лише в межах страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Але правила її надання майже ті ж самі, що і встановлені для лікарняних: 

• підставою для виплати допомоги є листок непрацездатності (за сумісництвом або якщо місць звернення за допомогою кілька – копія такого листка з довідкою з місць попередньої виплати допомоги) 
• розраховується допомога за календарні дні непрацездатності (в цьому випадку – через вагітність та пологи), включаючи святкові та неробочі дні
• оплачуються такі дні виходячи з середнього заробітку (доходу), що визначається згідно із Порядком №1266. 

Але: якщо лікарняні  виплачуються після відновлення працездатності (або подовження періоду лікарняного), тобто, постфактум, то декретні виплачуються наперед. Така різниця обумовлена правилами складання підстави для виплат – листка непрацездатності. 

І ще – розмір декретних не залежить від загального страхового стажу підприємця. А ось від страхового стажу за останні 12 календарних місяців перед відкриттям листка непрацездатності – залежить, і дуже. 

Покроковий алгоритм отримання допомоги від ФСС

Сьогодні розглянемо найпоширеніший спосіб отримання допомог – це звернення ФОП безпосередньо до ФСС. Наприклад, саме він є єдиним можливим для тих підприємців, які не надають послуг і не виконують робіт, не є найманими працівниками, а лише торгують товарами. 

Алгоритм дій ФОП наступний:

Крок 1. Оформлення у лікаря  листка непрацездатності.

Крок 2. Розрахунок суми допомоги.  

Крок 3. Відкриття  в банку спецрахунку для отримання фінансування від ФСС.

Крок 4. Заповнення заяви-розрахунку. 

Крок 5. Подання заяви-розрахунку до органу ФСС.

Крок 6. Отримання допомоги на спецрахунок. 

Крок 7. Подання звітності про отримані та зняті із спецрахунку кошти. 

Оформлення листка непрацездатності

Щодо першого кроку, то тут все зрозуміло, оскільки в момент коли необхідно отримати лікарняний, слід звернутися до медустанови та отримати листок непрацездатності.

При цьому слід уважно прослідкувати за правильністю його заповнення, адже листок непрацездатності, складений із помилками, права на отримання допомоги не дає. 

Порядок заповнення цього документу встановлені Інструкцією №532/274/136-ос/1406. Та необхідний мінімум, який варто перевірити при отриманні листка непрацездатності, це правильність зазначення ПІБ підприємця, причини та періоду непрацездатності.   

Розрахунок суми допомоги

Щодо лікарняних у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, не пов’язаною із нещасним випадком на виробництві або профзахворюванням, підприємцю слід одразу зрозуміти, що вони діляться на два види: 

• оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності;
• допомога з тимчасової непрацездатності.

Різниця між ними в тому, що перші 5 днів оплачує роботодавець. Отже, у разі хвороби підприємця ФСС оплачує дні непрацездатності починаючи з 6-го календарного дня. 

Суми допомоги підприємець розраховує самостійно і зазначає їх у заяві-розрахунку (форма якого є додатком до Порядку №12).

Розраховуємо допомогу за формулою:

Д = ДВ х К,

де Д – сума допомоги;

ДВ – денна виплата;

К – кількість календарних днів непрацездатності, які оплачує ФСС.

Денна виплата розраховується так:

ДВ = Дсер х С : 100,

де Дсер – розмір середньоденного доходу;

С – відсоток оплати.

Середньоденний дохід розраховується, поділивши дохід, з якого сплачено ЄСВ у розрахунковому періоді (12 календарних місяців), на кількість календарних днів здійснення підприємницької діяльності в розрахунковому періоді. Останнє – це номінальний показник, адже ані вихідних, ані неробочих днів підприємець не має (вони гарантовані КЗпП для найманих працівників). По суті, це кількість календарних днів за такі місяці, у яких підприємець здійснював свою діяльність. 

Відсоток оплати при цьому залежить від загального страхового стажу підприємця. Нагадаємо, що за ст. 24 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

1) 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;

2) 60% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;

3) 70% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;

4) 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

5) 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів»; особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.

А ось допомога по вагітності та пологах завжди виплачується у розмірі 100% (ч. 1 ст. 26 Закону №1105).

Відкриття спецрахунку

Для отримання коштів від Фонду слід  відкрити окремий поточний рахунок у банку (саме його ми називаємо спецрахунком) відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону №1105.

Для відкриття спеціального рахунку, фізична-особа підприємець надає до банку документи, зазначені у п. 3.2 Інструкції №492:

заяву про відкриття поточного рахунку (додаток 4), що підписана фізичною особою – підприємцем або її представником;

картку зі зразками підписів (додаток 5).

Заповнення заяви-розрахунку

З 01.10.2018 р фінансування допомог від ФСС надається за формою заяви-розрахунку (незалежно від причини страхового випадку). Ця форма наведена в додатку 1 до Порядку №12. 

Діюча форма заяви-розрахунку складається з трьох частин: заголовної та двох таблиць. У першій з них підприємець зазначає власні реквізити, зокрема, і свого спецрахунку, на який очікує отримання коштів. В другій – вид та суму допомоги, за якою звертається до ФСС, а також кількість днів, за які вона надається. В третій (додаток 1.1) – вже докладно описує характеристики такої допомоги:

відомості про самого ФОП як застрахованої особи (не забудьте на знак цього поставити позначку 3 у графі 6 цієї таблиці!), зокрема, і про його страховий стаж або статус «чорнобильця» (за наявності дані з листка непрацездатності суму допомоги тощо).

Увага! Подекуди фахівці ФСС роз’яснюють, що  з метою контролю за використанням коштів Фонду до заяви-розрахунку слід додати:

копію заповненого листка непрацездатності;

довідку з територіального органу ДФСУ про сплату єдиного внеску або копії квитанцій про сплату єдиного внеску за розрахунковий період;

письмове повідомлення про відкриття окремого поточного рахунку для фінансування матеріального забезпечення.

Але, таких вимог у Порядку №12 немає. Підставою для виплат від ФСС є безпосередньо сама заява-розрахунок. 

Отримання допомоги та її оподаткування

Строк розгляду заяви-розрахунку органами ФСС складає 10 робочих днів. Далі, якщо все гаразд, то сума фінансування перераховується на спецрахунок. І її звідти підприємцю слід зняти протягом трьох робочих днів (перерахувати на свій непідприємницький рахунок), щоб така сума коштів була використана! Інакше її доведеться Фонду повернути (ч. 1 ст. 34 Закону №1105). 

А ще постане питання, які податки слід сплатити з отриманої допомоги і хто це має зробити? ДФСУ з цього приводу вважає наступне (див. лист  від 19.12.2017 р. №3040/Ч/99-99-13-02-03-14/ІПК).

Дохід у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності, який виплачується ФСС не включається до доходу фізичної особи – підприємця, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків – фізичних осіб.

Податковий агент (у даному випадку Фонд), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь підприємця), зобов'язаний утримувати ПДФО (18%) та військовий збір (1,5%) із суми такого доходу за його рахунок. Незалежно від системи оподаткування, на якій перебуває такий підприємець – тобто, це роз’яснення стосується і єдинників. 

Таким чином, Фонд, який виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності, зобов’язаний виконати функції податкового агента в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету за рахунок таких осіб ПДФО та військовий збір і відобразити зазначену допомогу у формі №1ДФ. А це означатиме відсутність обов’язку декларування такої допомоги у ФОП-єдинника, та не позбавляє ФОП-загальника показати такий дохід у річній декларації, та вже не як підприємницькі, а як інші і вже оподатковані у джерела виплати доходи.

Зауважимо, що сума допомоги по вагітності та пологах ПДФО  та військовим збором не оподатковується.  

При цьому суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, отримані фізичними особами – підприємцями, в тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, не є базою нарахування ЄСВ. Такою є думка податківців, і вона поширюється і на декретні виплати (відповідь із ресурсу «ЗІР», підкатегорія 301.04.02). Отже, в річному Звіті про ЄСВ ці суми допомог ФОП теж не відображає. 

Однак отримання лікарняних та декретних не позбавляє його обов’язку сплачувати за місяці, за які ФСС надав допомогу, ЄСВ за себе самостійно. Сума такого ЄСВ визначатиметься за загальними правилами, тобто, як і в інших місяцях, коли такий підприємець працював, і не може бути меншою за мінімальний розмір страхового внеску. 

Що ж до решта платежів до бюджету, то зекономити зможуть лише деякі платники єдиного податку. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ПКУ).

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп. 298.3.2 ПКУ).

Подання повідомлення

В Порядку №12 міститься вимога, якої раніше не було.  Після проведення виплат за рахунок коштів Фонду страхувальник повинен надсилати повідомлення за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку №12.

Це нова вимога, але форма повідомлення досить проста, заповнюватиметься за змістом граф та рядків. 

Подати повідомлення можна буде як в паперовій формі (особисто або поштою), так і в формі електронного документу (з електронними цифровими підписами керівника і головного бухгалтера, за наявності).

Повідомлення може бути надіслано у зручний для страхувальника час, але не пізніше завершення місяця з дня проведення виплат застрахованим особам.

Якщо повідомлення не буде надіслано протягом трьох місяців, у ФСС з'явиться привід завітати на позапланову перевірку щодо виплат.

Та, проаналізувавши порядок подання цього повідомлення та саму форму повідомлення доходимо висновків, що й тут питання спірне щодо подання повідомлення ФОПом, якщо він отримав кошти для самого себе. Оскільки  повідомлення подається страхувальником за застрахованих осіб, а не за самого себе, та все ж останнє слово залишається за ФСС. 

Поки ж роз’яснень немає, краще все ж таки ці повідомлення надсилати. Тим більше, що, як роз’яснюється, введення таких повідомлень призвело до скасування звіту до ФСС за формою №Ф4-ФСС з ТВП, а його за себе по 4 квартал 2018 року включно мають подавати і самі підприємці. 

Чи треба ФОП оформлювати протокол про призначення допомоги від ФСС?

Нещодавно фахівці ФСС видали лист від 13.09.2018 р. №2.4-15-2951 в якому зазначили: « Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування.. або фізичною особою – підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

При настанні страхового випадку у фізичної особи – підприємця рішення про призначення матеріального забезпечення приймає особисто фізична особа – підприємець, але враховуючи те, що нормами Закону №1105 не передбачено документального оформлення такого рішення, вважаємо, що при оформленні такого рішення доцільно використовувати фізичній особі – підприємцю форму протоколу засідання комісії із соціального страхування/рішення уповноваженого».

Як зрозуміло з вищезгаданого фахівці ФСС, наполягають на наявності такого протоколу  щодо отримання допомог від ФСС підприємцем навіть на самого себе! Із чим автор аж ніяк не може погодитись.

Щодо ФОпів, які мають найманих працівників, то тут можна з цим листом в певній мірі погодитися, хоча саме Положення №13 таких вимог щодо підприємців не висуває і поширюється виключно на юросіб. Тобто, тут вже ФОП сам вирішує, потрібен йому додатковий орган, який займатиметься призначенням допомог його працівникам, чи ні. Але навіщо йому це потрібно в разі, коли він самостійно звертається до ФСС про допомогу на себе? Тим більше, що ані Закон №1105, ані Положення №13 цього не вимагають? 

Отже, ми вважаємо що немає підстав для оформлення протоколу рішення комісії (уповноваженого) щодо отримання лікарняних чи декретних ФОП на самого себе, а фахівці ФСС в цьому листі вимагають зайвого. 

Приклад. Жінка – ФОП (3 групи платників ЄП)  отримала листок непрацездатності на 126 календарних днів (з 10.01.2019 р. по 15.05.2019 р.), який підтверджує тимчасову непрацездатність у зв’язку з вагітністю та пологами.  Вона порахувала, що 137,09 – це середньоденний мінімальний розмір допомоги по вагітності та пологах (4173,00 грн /30,44). Загальний розмір допомоги, яку може отримати ФОП, становить 137,09 х 126 = 17273,34 грн.

Отже Крок 1 та Крок 2 наведеного вище алгоритму зроблено. Далі ФОП відкриває спецрахунок у зручному для неї банку (Крок 3) й переходить до Кроку 4, а саме, заповнення заяви-розрахунку. Як саме він складатиметься в цьому випадку, див. Зразок 1. 

В подальшому ФОП отримує на спецрахунок кошти й має їх протягом трьох днів або зняти з рахунку як готівку або ж перерахувати на інший свій рахунок. Після цього протягом місяця ФОП подає повідомлення про використання коштів до ФСС (див. у Зразку 2).