Бартерні операції в ЗЕД у 2026 році: правила НБУ, облік за НП(С)БО та таблиця проведень

1. Юридичні особливості ЗЕД-бартеру
2. Чи можливий ЗЕД-бартер під час воєнного стану?
3. Чи потрібна ліцензія або дозвіл на бартерну операцію в ЗЕД?
4. Строки проведення бартерних операцій в ЗЕД
5. Яка відповідальність за порушення строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій?
6. Хто контролює строки бартерних операцій?
7. Бухгалтерський облік операцій ЗЕД-бартеру в разі обміну товарами
8. Оподаткування бартерних операцій

Юридичні особливості ЗЕД-бартеру

Поняття ЗЕД-бартеру

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі ЗЕД – це один із видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) постачань передбачена в натуральній формі, між суб’єктом ЗЕД України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі

ч. 1 ст. 1 Закону №351

За ЗЕД-бартером може бути обмін як товарами, так і роботами, послугами. Але вартість обміну має бути однакова. Тобто якщо експортували товари на 10000 євро, то й імпортувати потрібно на 10000 євро.

Якщо імпортують тільки на 8000 євро, різницю можна отримати коштами.

Однак зверніть увагу: якщо договір є змішаним і різниця (у нашому прикладі – 2000 євро) сплачується грошима, то на грошову частину поширюються загальні правила валютного нагляду та граничні строки розрахунків НБУ (на період воєнного стану – згідно з Постановою №18).

Оцінку товарів, робіт, послуг, як імпортованих, так і експортованих, наводять у договорі, з обов’язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют (див. ч. 2 ст. 1 Закону №351). До таких валют належать, наприклад, долар США, євро, злотий, єна тощо.

Чи можливий ЗЕД-бартер під час воєнного стану?

Режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності встановлено Законом №351.

Згідно з ч. 3 ст. 1 цього Закону всі суб’єкти ЗЕД України мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України. А згідно зі ст. 3 Закону про ЗЕД суб’єктами ЗЕД можуть бути в тому числі юрособи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України, фізособи – громадяни України тощо.

Тобто будь-яке підприємство або ФОП можуть бути суб’єктами ЗЕД, а отже, і здійснювати бартерні операції у ЗЕД.

За час воєнного стану в Україні до цього правила жодних змін не вносили. 

Зверніть увагу!

Існує перелік товарів, робіт, послуг, які заборонено імпортувати, експортувати за бартерними договорами!

• Перелік для імпорту наведено в додатку 1 до Постанови №756.
• Перелік для експорту наведено в додатку 2 до цієї Постанови.

Водночас згідно з п. 2 Постанови №756 заборони не поширюються на бартерні операції:

• що здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності відповідно до контрактів (договорів), укладених для реалізації міжнародних договорів України, та предметом імпортної частини яких є електроенергія, нафта сира, газ та ядерне паливо;
• сторонами яких є суб’єкти ЗЕД та іноземні суб’єкти господарської діяльності, що зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності в країнах – учасницях СНД згідно із законодавством цих країн, за умови що у процесі проведення відповідних товарообмінних (бартерних) операцій між цими суб’єктами додержуватиметься правило прямого відвантаження у разі здійснення експорту з території України.

Водночас будь-які товарообмінні (бартерні) операції з резидентами держави-агресора російської федерації та республіки білорусь фактично є забороненими, зокрема у зв’язку із запровадженим Кабінетом Міністрів України ембарго на ввезення товарів з рф (постанова КМУ від 09.04.2022 №426) та дією спеціальних обмежувальних заходів щодо товарів російського походження (постанови КМУ від 30.12.2015 №1146, №1147).

Чи потрібна ліцензія або дозвіл на бартерну операцію в ЗЕД?

Ліцензування товарообмінних (бартерних) операцій здійснюють у тому разі, якщо предметом цих операцій є товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню (ст. 16 Закону про ЗЕД).

Кабінет Міністрів України щороку затверджує нові переліки товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню. Перелік таких товарів на 2026 рік затверджений Постановою КМУ від 31.12.2025 №1795.

Строки проведення бартерних операцій в ЗЕД

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів установлені п. 21 Положення №5, а операції, на які не поширюються такі строки, – п. 22 Положення №5. А на період воєнного стану такі граничні строки та виключення, до яких вони не застосовуються, встановлені п. 14-2 – 14-4 Постанови №18.

Але бартерних операцій в ЗЕД такі граничні строки не стосуються, тому що в Положенні №5 (виданому згідно зі ст. 13 Закону про валюту) і Постанові №18 ідеться про розрахунки коштами. Негрошові розрахунки НБУ не контролює. Отже, затверджені НБУ Положення №5 та Постанова №18 строки не стосуються товарообмінних операцій (бартеру).

Важливо!

До бартерних операцій в ЗЕД застосовуються тільки строки, встановлені Законом №351.

Якщо першою подією є експорт товарів, робіт, послуг, то імпорт має відбутися не пізніше 180 календарних днів з дати (див. ч. 1 ст. 2 Закону №351):

• митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт), якщо експортовано товари;
• підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, якщо експортовано роботи, послуги.

Яка відповідальність за порушення строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій?

За порушення цих строків стягується пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором (ч. 1 ст. 3 Закону №351).

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Хто контролює строки бартерних операцій?

Контроль за строками бартерних операцій здійснюють митники та податківці.

Суб’єкти ЗЕД України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) (див. ч. 4 ст. 3 Закону №351):

• митні органи (якщо імпортуються або експортуються за таким договором товари) або
• податкові органи (якщо імпортуються або експортуються за таким договором роботи чи послуги).

Повідомлення надається за формою додатка до Порядку №404.

Виглядає повідомлення так:

Зразок Повідомлення про експорт або імпорт за бартерним договором

(Завантажити >>)

Зверніть увагу!

За неподання або несвоєчасне подання повідомлення існує окрема відповідальність – пеня у розмірі 1% вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення, загальна сума якої не має перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Пеню стягують за результатами документальних перевірок податкові органи (ч. 4, 5 ст. 3 Закону №351).

Бухгалтерський облік операцій ЗЕД-бартеру в разі обміну товарами

Визначення первісної вартості товарів та доходу

Відповідно до п. 13 НП(С)БО 9:

• первісна вартість одиниці запасів, придбаних унаслідок обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів;
• первісною вартістю запасів, придбаних в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

Як правило, у разі ЗЕД-бартеру обмінюються неподібними запасами. Тому саме такий варіант і розглядаємо.

Відповідно до п. 23 НП(С)БО 15 суму доходу за бартерним контрактом визначають за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.

Справедлива вартість у ситуації, яку розглядаємо, – це ціна, зазначена в договорі.

Розрахунки у валюті, курсові різниці

Під час первісного визнання операції в іноземній валюті відображають за офіційним курсом НБУ на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, доходів, витрат) (див. п. 5 НП(С)БО 21).

Згідно з вимогами п. 7, 8 НП(С)БО 21 курсові різниці на дату балансу, на дату здійснення господарської операції визначають за монетарними статтями. Монетарні – ті, які будуть отримані, сплачені у сумі грошей (див. п. 4 НП(С)БО 21).

Таким чином, якщо підприємство спершу, приміром, експортувало товари, то дохід від експорту і заборгованість визначають за офіційним курсом НБУ на дату визнання доходу від продажу. Заборгованість є немонетарною, тому курсові різниці за нею не розраховують. Первісну вартість імпортованих товарів визнаватимуть в обліку за курсом НБУ на дату визнання доходу від експорту.

Але якщо бартер із частковою оплатою, то частина заборгованості, яка сплачуватиметься (отримуватиметься) коштами, буде монетарною, тож щодо неї відображатимуть курсові різниці на дату балансу і здійснення господарської операції. Такі частини заборгованості обліковуватимуть у порядку, як у разі імпорту, експорту, з розрахунками коштами, що ми розглядали у статтях, наведених у попередньому абзаці.

Приклад

За бартерним договором підприємство експортувало товари на суму 10000 євро, первісна вартість яких 180000 грн.

Оплачено та отримано послуги митного брокера – 1000 грн, без ПДВ.

Сплачено мито під час експорту – 50934,90 грн.

Курс НБУ на дату визнання доходу – 50,9349 грн за 1 євро.

У розрахунок за експортовані товари імпортовано товари на суму 10000 євро.

Підприємство – платник ПДВ оплатило і відтак отримало послуги митного брокера на суму 5000 грн, крім того ПДВ – 1000 грн.

Під час митного оформлення сплачено ПДВ – 112056,78 грн, мито – 50934,90 грн.

Бухгалтерський облік за даними прикладу показано в таблиці.

Таблиця. Бухгалтерський облік операцій за бартерним договором у ЗЕД

Оподаткування бартерних операцій

Бартер товарів, робіт, послуг оподатковується в загальному порядку:

• Імпорт товарів, робіт, послуг у межах бартерної угоди оподатковується в порядку, прийнятому для операцій імпорту товарів, робіт, послуг. Про імпорт товарів ми розповіли у статті «Імпорт товарів у 2026 році: митна вартість товару, митне оформлення, оподаткування та бухоблік».
• Експорт товарів, робіт, послуг у межах бартерної угоди оподатковується в порядку, прийнятому для операцій експорту товарів, робіт, послуг. Про експорт товару ми розповіли у статті «Оподаткування в разі експорту товарів».

Специфічних особливостей оподаткування в разі бартерних операцій немає, за єдиним винятком: платники єдиного податку груп 1 – 3 повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (п.  291.6 ПКУ). Тобто бартерні операції для них заборонені.