Згідно зі ст. 2 Закону України від 10 липня 2003 року №1087-ІV «Про кооперацію», зі змінами та доповненнями (далі — Закон №1087), кооператив — юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Відповідно до ст. 8 Закону №1087 статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити, зокрема, відомості про порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов’язань щодо їх сплати.
Одним із основних джерел формування майна кооперативу є вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї (ст. 19 Закону №1087). Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника (пп. 8 п. 292.11 ст. 292 ПКУ). Враховуючи визначене, виробничий кооператив для обкладення єдиним податком до складу доходів повинен включати членські внески учасників або засновників членів кооперативу.