Коментар до ІПК ДПС від 30.07.2021 р. №2930/ІПК/99-00-18-04-03-06
Товариство – платник єдиного податку запитало у ДПС:
- чи включається до доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) внески засновника у матеріальній формі (готові вироби та комплектуючі), як додатковий капітал, без зміни розміру статутного капіталу?
- як оподаткувати такі вироби, що будуть надалі реалізовані кінцевим споживачам?
- яким чином оподаткувати зазначені комплектуючі, що будуть використані для створення готових виробів?
- які виникають можливі додаткові податкові обов’язки у Товариства у цьому випадку?
Юридичні моменти
Оскільки податківців спитали про внески до статутного капіталу, то вони звернулися насамперед до ЦКУ. Згідно з частиною другою ст. 115 ЦКУ вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Аналогічна норма міститься в частині четвертій ст. 18 Закону №2275 і для додаткового капіталу, а саме додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.
Тобто можливість збільшити власний капітал Товариства без збільшення статутного капіталу існує. І засновник та підприємство не порушують правил у разі внесення засновником внесків у негрошовій формі до додаткового капіталу.
Найголовніше, що у цій ІПК податківці не говорять, що отримання внесків до додаткового капіталу в негрошовій формі порушує правила перебування Товариства на спрощеній системі оподаткування. Аналогічної позиції вони достатньо давно дотримуються і щодо майнових внесків до статутного капіталу. Тобто є надія, що статусу «єдинника» у Товариства нічого не загрожує.
Але всім відомо, що внесок до статутного капіталу не вважається оподаткованим доходом підприємства. Чи працюватиме це правило для додаткового капіталу, та ще й у «єдинника»?
Податкові моменти
Справді, відповідно до пп. 8 п. 292.11 ПКУ суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника, не включаються до його доходу. Про додатковий капітал підприємства-«єдинника» ПКУ мовчить. Тому податківцям довелося аналізувати загальні правила визначення об’єкта оподаткування у юросіб - платників єдиного податку.
Спочатку податківці навели загальну норму виникнення доходу з метою оподаткування ЄП. Згідно з п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку - юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Далі податківці нагадали про п. 296.1 та 44.2 ПКУ. За ними платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ПКУ.
Бухгалтерський облік доходів за національними стандартами регулюється П(С)БО 15. Так, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути вірогідно визначена.
Податківці нагадали, що за Інструкцією №291 рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено, зокрема, для обліку іншого вкладеного засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капіталу, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу. За кредитом рахунку 42 «Додатковий капітал» відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом – його зменшення.
На підставі всіх цих особливостей для цілей бухгалтерського обліку збільшення додаткового капіталу за рахунок внесків засновниками є операцією, що призводить до збільшення власного капіталу та при цьому не призводить до збільшення доходу підприємства.
Таким чином, внесення додаткових вкладів у негрошовій формі засновниками як додатковий капітал, без зміни розміру статутного капіталу, не включається до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за умови, що розмір таких додаткових вкладів можна оцінити (тобто відома їх вартість). Нагадаємо ще раз, що законодавство наразі не вимагає залучати для такої оцінки незалежного експерта; вартість додаткових внесків засновники визначають самостійно і вказують їх у протоколі загальних зборів.
А якщо майно, яким зроблено додатковий внесок, продається?
Без спирання на якісь норми ПКУ податківці стверджують у коментованій ІПК, що у разі реалізації кінцевим споживачам готових виробів, внесених засновником як додатковий капітал, до доходу Товариства включається не вся сума виручки, а лише сума перевищення вартості реалізованої готової продукції над грошовою оцінкою готової продукції, яка внесена засновником як додатковий капітал.
У разі виготовлення готової продукції з комплектуючих, внесених засновником як додатковий капітал, для виробництва товарів та подальшої реалізації готової продукції споживачеві до об’єкта оподаткування єдиним податком Товариства включається сума отриманого доходу за мінусом вартості цих комплектуючих відповідно до грошової оцінки при внесенні засновником.
Це дуже лояльний для того, хто отримав цю ІПК, погляд на оподаткування зазначених операцій. Навіть щодо реалізації майна, яким було зроблено внесок до статутного капіталу, схожих винятків ПКУ не містить. Тому сміливо користуватися таким роз’ясненням може лише автор запиту. Іншим платникам податків радимо спостерігати за подальшим перебігом подій (чи не змінять податківці свою точку зору і не скасують цю ІПК).
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
