Матеріальна допомога і єдиний соціальний внесок

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ базою для нарахування єдиного внеску для роботодавців, зокрема підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суми винагород фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з пп. 4.3.5 Інструкції №21-5 визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією №5.
Згідно з п. 14 розділу I Переліку №1170 матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством у непередбачених (екстрених) випадках працівникам у зв'язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, коли необхідність її отримання виникла раптово, за умови подання заяви, розмір якої визначається адміністрацією підприємства, не є базою для нарахування єдиного внеску.
Відповідно до пп. 2.3.3 п. 2.3 Інструкції №5 матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, крім сум, зазначених у п. 3.31 цієї Інструкції), належить до заробітної плати, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а отже, є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.

«Вісник податкової служби України», червень 2012 р., №24