Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу платники єдиного податку другої групи — це фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1000000 грн.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи — підприємці належать винятково до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для третьої групи.
Враховуючи зазначене, платники єдиного податку другої групи не мають права здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, юридичним особам — неплатникам єдиного податку. Проте обмеження щодо продажу товарів платниками єдиного податку другої групи юридичним особам законодавством не передбачено.
